POW Мері
Мені вже набридло прокидатися в незнайомому мені місці. Ну поясніть де я зараз? Так, на мені все ті ж чорні штани і порвана після минулого випробування футболка. А де мій брат? От він біля Анабет. Чорт, рука болить. Немало мені дісталося від тієї фурії.
Кінець POW Мері
Напів кровки прокинулися в дивному місці.
Велика галявина з чотирьох сторін оточена морем, стовпом вогню, смерчем і ущелиною.
Мері роздивилася навколо і їй закортіло піти ближче до води. Вона перерахувала учасників. П'ятнадцять. Сьогодні їх стане ще менше. Аров намагалася не думати про погане і знайшовши поглядом брата пішла до нього. Та не встигла бо з'явилася Феміда.
Серйозна богиня окинула поглядом учасників.
- Настав час для другого етапу. Перед вами ,,Випробування стихіями". Ті хто відзначаться отримають бонуси від богів. І нехай буде з вами правосуддя. - після цих слів вона зникла.
Декілька хвилин стояла мертва тиша. А потім пролунав грім і відбувся землетрус. Зі сторони ущелини з'явилася нові тріщини і полетіло великих розмірів каміння. Вогонь і смерч наближалися до купки напів кровок, а на воді з'явилися височенні хвилі.
Діти Посейдона інстинктивно намагалися триматися ближче до води, але й не випускали з поля зору інші стихії.
З боку моря піднялося величезне цунамі і накрило дочку Гефеста, Нісу. Ущелини стали довшими і ширшими. Син Афіни провалився в нього і потягнув за собою Кріса. Клариса зі всіх ніг побігла йому на допомогу, та не встигла. Хлопці зірвалися до низу. Ла Ру закричала, проклинаючи богів.
Персі тримав за руку Анабет і не випускав з поля зору сестру. Він стояв по щиколотки у воді відчуваючи, що в ній він у бесбеці і в змозі захистити свою дівчину.
Повний хаос і паніка творила ся на арені. Напів ровки кричали, падали і помирали.
Джейсон і Пайпер трималися рука в руку. В очах доньки Афродіти було видно страх. Вона стискала в руці Катоптріс, хоча розуміла, що він не допоможе проти каменів чи вогню.
Дівчина почула крик Уіла і побачила, як він звисає тримаючись однією рукою за край ущелини. Маклін без роздумів кинулася йому на допомогу. Та доля секунди і вона вже ледь не падає при цьому не відпускаючи Соліса.