Я проснувся на підлозі, піднявшись я побачив як Сара розляглась на ліжку, у формі зірки. -Сара!Звєзда моя ясна, тобі ліжка мало? -Дей... ну поспав на підлозі чучуть.Нічого не сталось) -Я вночі тобі покажу, нічого не сталось)... -Так... я одягаюсь і їду на зустріч. Одягнувся я у класичні чорні брюки та білу сорочку, і білі кросовки.Взявши ключі, я виїхав на зустріч.Зупинився я поблизу кафе.Зайшовши в кафе я побачив...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я побачив... Вероніку Кейдж... -Вероніка... що ти тут робиш?! -На зустріч з тобою приїхала. -Ееее нє нє нє.... я приїхав на зустріч з В... ЧОРТ! -І мені приємно тебе бачити... Я сів навпроти неї. -Чого з боку не сів? -Нє нє нє... пішла нах*р, дистанція 5 метрів. -Мда... -Так.. гроші я тобі привіз давай обіцяне. -Давай спершу посидимо... поговорим... -Давай обіцяне. Вероніка віддала мені кусок небесного камня.Я підійшов на барну стойку. -Коньяк будь ласка. Бармен налив мені пів стакану.Я випив залпом.Збоку від себе я побачив Вероніку.Не встиг я зреагувати як відчув поцілунок Вероніки.Я моментально її відкинув. -Ти що твориш! Зліва від себе я побачив Сару, в неї лишись сльози. -Сара!Це не те що ти подумала! Сара втекла. -С*КА ТИ ДУРА?ТИ ЩО ТВОРИШ! Я побіг за Сарою. -Сара стій!Будь ласка дай все об'яснити! -НЕ ТРЕБА!Я ВСЕ БАЧИЛА! -САРА! Я схопив її за руку і притягнув до себе.І відчув ляпас, який зразу ж залишив на моїй щоці гарячий слід. -Мені боляче! -Сара! -Відпусти мене.Мені потрібно все обдумати. Я одразу відпустив Сару. -Як обдумаєш і будеш готова мене вислухати напишеш. Я пішов у те кафе і взяв відео з камер спостереження.Я заїхав у бар.Всю ніч я все що тільки робиш це пив. На ранок я прокинувся у машині.Я побачив 35 пропущених від Адама, і 1 від Сари.Одразу я набрав Сару. -Алло Сара! -Дей... ти де? -Мгххх...в машині...на пляжі, недалеко від квартири, зара приїду. Через годину я вже був вдома. Ад:ДЕЙМОН ТИ ДЕ БУВ БЛ*ТЬ!МИ ПЕРЕЖИВАЛИ ЗА ТЕБЕ! Д:Та пішов ти в ср*ку! Секунда і я відчув сильний удар у щелепу.Секунда і я вже лежав на Адамом та бив його.Мене відтягували Алекса і Сара. Д:Все все, я спокійний. Ад:Ну і слава богу... агх... Д:Сара можем відійти в іншу кімнату? С:Добре... Д:Сара, я можу тепер розказати що вчора сталось? С:Ну.. я попробую вислухати тебе... Розказавши все Сарі... я просто мовчав і дивився на неї. С:Дай мені ще один день. І вона пішла....
