Vampire

Книги

Зранку Я поїхав по справам.Сара тим часом прибрала у нашій кімнаті.
Мені прийшло повідомлення від Сари:
-Пам'ятаєш ти загубив сорочку?
-Ну так... а що?

-Ох...Сараа... ну нащо ти так зі мною...
-А що таке?)
-Я приїду, накажу так, що сісти не зможеш..
Ти не могла мені пізніше кинути фото?
-Ні не могла)Захотіла зараз)
-Сара....
Я поклав телефон, та здавив кулак.
-Ооо... господи...Ну я їй покажу.
Починаю писати повідомлення Адаму.
-Адам.
-Ау?
-Ви плануєте кудись поїхати вечером?
-Лишити вас одних, да?
-Якщо можеш.
-Ну.. добре, поїду кудись з Алексою.
-Дякую бро.
Через декілька годин, я приїхав додому, Адама і Алекса не було, тож я пулею влетів в свою кімнату.
-Сара....
Вона лежала на ліжку в тій самій сорочці.
Секунда і я вже був біля неї, і зривав з неї сорочку.Я вдихав запах її волосся і казав:
-Господи Сара....
Секунда і я вже відчував її.
-Ах, Дей....
-Я казав, що ти будеш наказана)
-А я й хочу цього)
-Сара, навіщо ти це.. кхм... робиш..
-Що?
-Зводиш мене з розуму...
За весь час поки я доставляв їй задоволення, я гладив її волосся, вдихав її запах, цілував, та дивився у очі, я насолоджувався нею.Секунда і Сара вже прижата до стіни, я тримав її за горло, поки вона обвила мене руками і ногами, а іншою рукою підтримував її.Цілу ніч ми насолоджувались один одним.

На ранок

-Сара....тільки попробуй ще раз... наді мною так ‚,жартувати''
-Дей, нічого не можу обіцяти)
-Мала негідниця)
Я легенько вдарив її по попі і сказав:
-Принеси будь ласка кров)
-Ей!Ну добре, але перед тим)
Вона поцілувала мене в губи.
Далі ми просто поснідали, і я пішов в нашу бібліотеку читати щоденник нашого з Адамом батька.

Пройшло 5 годин
-Мать твоююююю... я вже замахався шукати.
Я хрустів шиєю коли зайшла Алекса з Адамом.
-Здоров
Ад:Бро ти вде скільки читаєш ті щоденники?
Ал:І де Сара?
-Сара в ліжку, стомилась, читаю щоденники приблизно годин 5.
Ал:І щось найшов?
-Ніхрена, тіки те що я вже стомився.
Ад:ладно, йди може віддихни, а я поки що заміню тебе.
-Дякую
Я пішов на кухню, випити води.Коли я підходив до моєї кімнати, то почув звук битого скла.Я різко влетів в кімнату і побачив Сару з колом біля серця в крові.
-Сара!
Я швидко крикнув Адаму щоб заводив машину.

Я взяв Сару на руки і побіг до машини.
-Сара... все добре, Адам їдь на дім поблизу озера, я поки кіл витягну.
Коли я витягнув кіл, я зняв з себе футболку, порвав її, і обв'язав навколо рани.
-Дей...
-Сара...шшш... не говори нічого, почекай трішки щоб рана затягнулась.
Коли ми під'їхали до будинку, я спитав:
-Сара ти пам'ятаєш що сталось?
-Трішки.... я фотографувалась в твоїй сорочці біля зеркала, далі відчула звук битого скла і різку біль.
-Добре, Адам, ми лишаємось тут, ви з нами, додому зараз небезпечно вертатись.
Коли ми зайшли в будинок, я поміг Сарі дійти до кімнати і поміг лягти.
-Ад, їдемо речі якісь хоч би візьмемо.
-Добре.
Приїхавши вечером, ми розклали речі, повечеряли і були по своїх кімнатах, я лежав біля Сари, ми дивились фільм, я цілував її в голову.Я знаю що вампіра можна вбити тільки колом в серце.Але....
-Сара все добре?
-Дей... не переживай, зі мною все добре...
Далі ми просто заснули в такій ,,смішній'' позі.