Ад:Деймон, хвилюєшся? Д:Є таке.... Я стояв у чорному костюмі, навіть сорочка в мене була чорна).Я стояв поблизу весільної арки, бордово-чорного-білого кольору, такої яку хотіла Сара.Я хвилювався, до церемонії лишались лічені хвилини, я постійно дивився на годинник, стукав туфлем об бруківку. Д:Фуухх... таке відчуття ніби на смертельну кару йду. Ад:Так і є) Алекса вдарила Адама у плече. Ад:Ауч!Боляче Ал:Не смішно Ад:А я шуткую? Д:Адам... Ад:Ладно ладно... мовчу Гості почали збиратися, а я все не міг оспокоїтись.Я підійшов до барної стійки, і попросив у бармена холодної води.Краєм вуха я відчув як два незнайомих мені друга Сари, говорили про неї: Н1:Ти бачив який в Сари персик?) Н2:Ти б на вишні її подивився) Я підійшов, і почав тримати їх за костюми: Д:Значить так, вам ліпше забути про Сару і про те що ви тільки що говорили. Н1:Мужик ти хто такий?! Н2:Пішов нахрін! Д:Я той, який може вам спортити життя, назавжди.Який по щолчку своїх пальців може зробити з вами все що завгодно.І насамперед, Сара моя майбутня жінка, і якшо ви продовжите обговорювати її, вам мало не покажеться. Н1:*ковтнув*Добре.... Н2:Бро сорі... не хотів... Церемонія почалась, я стояв біля арки і чекав на вихід Сари, і тут... я побачив її, елегантне плаття, стройна фігура, легка хода.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Ковток, я стримував щелепу аби не відпала на церемонії, коли Сара підійшла до арки, я обійняв її, і сказав на вухо: -ти сьогодні особливо красива, я ледве стримуюсь) -Деймон, ще не час) Я всю церемонію дивився на Сару, і на її плаття.І тут я почув ці слова: -Деймон Салліван, чи згодні ви взяти у законні жінки Сару Салльватор? -Згоден -Сара Салльватор чи згодні ви взяти у законні чоловіки Деймона Саллівана? -Згодна -Наречений може поцілувати наречену. Секунда і я вже відчував її теплий поцілунок.
Пройшло 5 років
Ми з Сарою у щасливому шлюбі, я дуже хотів дитину, але через те що я вампір, я не можу мати дітей, і тому ми планували взяти немовля з дитбудинку.Але один ранок... змінив все...Все відбувалось як зазвичай, встав, одягнувся, почистив зуби, поснідав, далі на роботу.Але в цей ранок я отримав смс від Сари:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Піднімись у ванну кімнату будь ласка. Я зірвався з місця і побіг у ванну, там я побачив Сару, але... вона плаче -Чшш.. Сара... не плач.. -Я від щастя) Вона кинулась мені на шию, я дуже сильно обійняв її.
Пройшов 1 рік Сара народила, двійнят, дівчинку і хлопчика, ми назвали їх Каміла і Ден.В нас все прекрасно, появився свій бізнес, все погане закінчилось.І я цьому радий.
