Зранку я зайшов до Адама в підвал. -Ну що ти братику? -Пішов ти. Він харкнув мені під ноги. -Відповідь неправильна Я вдарив його в живіт -Ще раз? -Не треба... я голодний... -Ну нічим допомогти не можу, ,,забув'' твої 5 літрів крові у тебе вдома, якщо Алекс буде помагати тобі вибратись, два коли в серце.Тобі і їй. -Не.. кхм... треба... -От і молодець.А тепер сиди і пожинай плоди свого егоїзму. Я піднявся у квартиру я побачив там засмучену Сару. -Сар...все добре? -... -Сар? -Мені треба просто це забути. Вона трохи тремтіла і я сказав: -Одягайся, поїдем в парк трохи прогуляємось. Сара швидко одягнулась і ми поїхали не в парк а до озера.Сара спала по дорозі, і я скористався моментом.Коли ми приїхали я її розбудив і сказав: -Роздягайся, підемо купатись. -Ми ж парк мали поїхати... -Я передумав, роздягайся) Коли Сара роздягнулась я підбіг до неї, підняв і побіг у воду. -Дей!Перестань) -Навіть не надійся!!!! -Ахахах, Дей)! Я опустив її у воду, і сів на коліна, було мілко і тому вода була мені по пояс. -Сара, все добре? Я поцілував її руку. -Так, просто перелякалась трішки... Я знову підняв її і покрутив -Дей! У відповідь вона лише обійняла мене... Цілий день ми провели пазом, їли морозиво, дурачились, я смішив її, я робив все, що б вона не сумувала.Далі я відвіз її до дому, і поїхав за ДНК з лабораторїї, там вже я дізнався що це була кров Алекси. -Твою ж.... Вже був вечір, і я вирішив що завтра заїду до неї, тут мені прийшло смс від Сари: -Дей, ти вже їдеш? -Так, щось трапилось? -Трапилось)
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Наскільки я зрозумів, ти вже відійшла?) -Ага) -Їду, чекай) Через 15 хвилин я вже був вдома, і роздягав Сару. -Господи навіщо ти так.... -Ах... як?) -Навіщо ти зі мною так?) -Бо я тебе кохаю. Секунда і я вже відчував її солодкий поцілунок. Цілу ніч ми провели разом.На наступний ранок я пішов в підвал до Адама. -Їж. Я кинув йому бутилку з кров'ю тварини. -Я не буду це їсти, це не людська кров. -Прийдеться, більше ти не будеш вбивати людей. -... Він накинувся на бутилку, я лише усміхнувся. -Хтось казав що не буде їсти... Так ось ти знав що це Алекс вкрала щоденники? -А..Алекс? -Так, я забрав результати ДНК з лабораторії, це була її кров. -Я..я не вірю.. -Не вірь далі, а я поїхав до неї. -Ти... ти ж не збираєшся... -Вбивати?Ні, а побити трішки так. Коли я приїхав до Алекси, я вірвався у кімнату Адама і побачив....
