-Сара вставай, кохана.. вже час. -ну добре... ви зараз з Адамом їдете? -Так, ми спершу в спортзал, потім у будинок.
Через декілька годин. Пишу повідомлення Сарі: -Що ти там?Все добре? -Так, ти де зараз?
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Спортсмен мій) -Хах) -Я тільки закінчила спортом займатись
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Ооххх...Сар... сьогодні вихідний, я вже трішки змучився) -Ну добре( -Чекаю на тебе) -Добре) Ми з Адамом поїхали у будинок, та як тільки зайшли побачили що все розкидано, і щоденники, їх нема! -АДАМ!ТВОЮ Ж МАТЬ.... -Бл*яяяяя.... -АДАМ Я Ж ПРОСИВ ТЕБЕ ЗАБРАТИ ЩОДЕННКИ, ТВОЮ МАТЬ! -Ну бро соррі, так сталось... -СТАЛОСЬ?ЗА ТОЙ ЧАС ПОКИ ТИ ЗАЖИМАВСЯ З АЛЕКСОЮ ТИ МІГ ВЖЕ ЩОДЕННИКИ ЗАНЕСТИ В МАШИНУ.ДЕ ВОНИ ТЕПЕР?!ЇХ СП*ЗДИЛИ! -Ну бро... Я швидко підлетів до Адама та прижав до стінки. -БРО?!ТИ МЕНІ ТЕПЕР НАВІТЬ НЕ БРАТ, ЧЕРЕЗ ТЕБЕ МИ ПРОСРАЛИ ЩОДЕННИКИ БАТЬКА!ТЕПЕР МИ НЕ ЗМОЖЕМ НАЙТИ НЕБЕСНИЙ КАМІНЬ, І ЗРОБИТИ ТАК ЩОБ МИ ХОДИЛИ БЕЗ КІЛЕЦЬ. Я вдарив Адама -Сволота ти Адаме, я розчарувався в тобі знову.... -Раз такий розумний шукай сам ті грьобані камні, і т.д. Адам харкнув мені під ноги. Я стримував злість, відпустив Адама та пішов сідати в машину. -Ей!А я? -Пішки підеш, тимбільше якшо я дізнаюсь що ти визвав таксі, та внушив таксисту що ти заплатив.Тобі не жити точно! Я поїхав додому, мені прийшла смс-ка від Сари. -А може передумаєш?🥺
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Сараааа... я за рулем... і я передумав, чекай. Я їхав з відчуттям злості на брата.Коли приїхав додому, мене спитала Алекс: -Де Адам? -Пішки йде, доконав мене вже... -Чого?Що трапилось?? -Помимо того що цей д*лбойоб забув забрати щоденники які вкрали!Так він щей хамить мені... -Почалось....Дей, не звертай уваги на це, думаю сам поймеш чого він злий.... -Мені зараз потрібно побути тільки з Сарою.Це все що я хочу. Я зайшов у кімнату та побачив що Сара спала у ліжку
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я переодягнувся, ліг біля неї, легенько обійняв і поцілував у голову. -Моє персональне Сонце... -Яке світиться тільки для тебе. Ми обійнялись і заснули. Через декілька годин, я проснувся від крику Адама. -Де цей чорт! -Ад, заспокойся! -Алекса де він! -Ад.... Через секунду я вже був поблизу нього і тримав за шию. Д:Не забувай щеня що я старший за тебе, і сильніший. Ал:Деймон, не треба... Він подивився на двері нашої кімнати, я сильніше взяв його за горло і сказав: Д:Тільки попробуй щось зробити Сарі.Вб'ю! Ад:Добрк добре, напевно. Він усміхнувся. Д:Стій тут, якщо ворухнешся ж*па тобі. Я швидко підійшов до нашої кімнати і сказав. -Сара збирай речі, ми пере'їзжаєм. -Добре, щось трапилось? -Так, все через одного д... Вона перебила мене поцілунком.Я її обійняв і сказав: -Лише ти пене заспокоюєш. Далі ми вже зібрали речі і переїхали у квартиру.
