- Т/І ти спиш? - запитав Юнгі і побачив сонну мордашку своєї дружини.
- Мої сонечки. - сказав Юнгі і заніс до вас в спальню і накрив теплою ковдрою. Після чого вирішив і сам піти спати.
На ранок ти прокинулась перша і бачила милу мордашку Юнгі.
Ти встала і пішла на кухню готувати їжу. Ти приготувала все і пішла будити Юнгі. Коли ти прийшла Юнгі просто лежав на ліжку і дивився на тебе.
- Ей Юнгі ти чого на мене так дивишся? - ти.
- Просто хочу дивитись на тебе.
- Ідемо їсти мені скоро треба буде до лікаря.
- Окей, встаю.
Він став і ви пішли снідати та збиратись до лікаря.
Ви одягли
ТиЮнгі
Коли ви приїхали в лікарню одразу пішли до лікаря.
- Доброго ранку - Т/І і Юнгі.
- Доброго - лікар.
Ви до мене на прийом?
- Так - ти.
- Добре - лікар
**********************************
- Ну що вітаю у вас дівчинка. - лікар.
Ти дуже зраділа бо у тебе буде маленька Джису.
Через деякий ви вийшли з кабінету.
- Ураааа у нас буде дівчинка. - раділа дуже сильно ти.
- Я тоже рад, що буде маленька принцеса.
- Ага дякую тобі любий за нашу маленьку принцеску. - ви були вже в машині і ти поцілувала його в губи.
- Тобі теж дякую за те що ти мені подаруєш це щастя. - Юн.
Ладно їдемо додому будемо відпочивати.
- Може поїдемо купимо деякі меблі в кімнату? - сказала з сумом ти.
- Ладно їдемо, як я можу вже відмовити тобі? - сказав сміючись він.
- YES - сказала ти.
Ви поїхали в магазин і вибрали такі меблі:І ви вернулись додому.
- Ура приїхали - ти.
- Ага, давай будемо складати ті меблі які ми купили.
- Добре. Ви зібрали меблі.
А цей весь день Розе думала де пропадає Юнгі. Але боялась питати в когось, але всерівно наважилась.
- А де Юнгі? - Роза.
- Скоріше за все дома з своєю дівчиною. - Джин.
- А вона в нього є? - запитала Роза.
- Ну звісно вже є, до того був холостяком і казав,
" Навіщо мені дівчина, краще бути одиноким", а зараз вот. - Джун.
- Мені здається що то вчора вона була у нас на зборах. - Джин.
- Не мели дурниць, не може це бути вона, та дівчина була вагітна. - Джун.
- Ну а може у Т/І і Юнгі вже скоро появиться дитина все ж може бути. - Джин.
- Т/І? - Розе.
- Так Т/І, це його дівчина, але скоріше вже дружина, бо у них було весілля. Тому вот так наш Юнгі став щасливим. - Джун.
- Да я пам'ятаю як він завжди дивися на неї, а коли вона зустрічалась з Чіміном то кипів від ревнощів. - Джин.
- Да і просив нас за нею дивитись, і допомогти зробити так щоб вони зустрілися.
- Ладно що ми про Юнгі да про Юнгі, у нас завдання, а доречі чому ти про нього спитала? - Джун.
- Він просто дуже красивий, і я думала він не має дівчини. - Розе.
- Ну вже пізно в нього закохуватись. У нас є ще багато красивих хлопців. Тому не засмучуйся. - Джин.
- Да я зрозуміла, дякую що сказали. - сказала Розе з награним добрим голосом, а насправді вона була дуже зла що в нього вже є дівчина.
- Ти знаєш що він вчився з нами раніше? - Джун.
- Звісно ні як я могла це знати? - Розе.
- Тобі могла це розповісти Міку, бо вона була найкращою подругою Т/І. - Джин.
- Правда? - Роза.
- Ну та. Тому якщо буде цікавити то Т/І і Юнгі вони вчились разом з нами на одному курсі і факультеті. - Джун.
- А чого їх зараз нема? - Розе.
- Як мені казав Хосок то вони його вже закінчили і зараз вже можуть не ходити в нього. - Джин.
- Зрозуміло. Ладно давайте займемося завданням - Розе.
- Добре давайте.
Зранку Юнгі прокинувся і пішов на базу до тата.
- Привіт тат. - Юн.
- Привіт Юнгі. - мама.
- О мам і ти тут, я хочу вам дещо сказати. - Юн
- Ну і що же? - тато.
- У нас з Т/І..............
ВИ ЧИТАЄТЕ
Твій Мін Юнгі [Завершений]
FanfictionТ/І - 20 річна дівчина яка все своє дитинство жила в Пусані. Але переїхавши в Сеул знаходить своє кохання....