- Ваша чай і кава Пане Юнгі. - сказала якась дівчина.
- Дякую Чен можеш іти. - Юнгі.
Та дівчина вийшла.
- Сонце бери чай. - сказав Юнгі.
- Окей Оппа. - сказала ти і взяла чай.
До вас знову постукали.
- Заходьте - знову холодно відповів Юнгі.
- Привіт Юнгі, о Т/І і тобі привіт. - Джун.
- Привіт хлопці. - спокійно відповіла ти.
- Привіт. - сказав Юнгі.
І що ми мали обсудити?
- Нічого, ми попросили твого тата щоб ми могли прийти до тебе і поговорити. - Джун.
- Бо ми вже скучили за тобою. - Джин.
- Ну окей ладно. - Юнгі.
- Слухай Юнгі, ти напевно радий що у вас з Т/І буде дочка. - Джун.
- Да, це для мене дуже радісна новина. Я спочатку хотів сина, а потім передумав. - Юнгі.
- А коли ви так встигли? - Джин.
- Ще до весілля встигли, але того не було видно. - Юнгі.
- Понятно, але всерівно ми тебе вітаємо. - Джин.
- Дякую хлопці, я так з вами давно не говорив або спілкувався. - Юнгі.
- Ну та, після того як ти почав зустрічатись з Т/І ти приділяєш всю свою увагу їй, а нам тільки коли на базі і то це буває дуже рідко. А до того як ти почав зустрічатись з Т/І ти з нами проводив ледве не 24/7. Але ми з Джином раді що у тебе є дівчина. Ми б теж хотіли але розумієш ми працюємо у тебе і твій тато нам дуже довіряє тому нам дає дуже багато завдань і ми не можемо навіть просто напросто знайти дівчину. - Джун.
- Нічого ви скоро теж знайдете собі по дівчині. Ви краще скажіть як зараз в універі? - Юн.
- Да мені теж це цікаво. - ти.
- Да що розказувати, туди перевелась твоя сестра і вона почала дружила з твоєю найкращою подругою Мікою. Але тепер навіть і не знаю чи ти будеш з нею дружити. Бо вона сказала що ти зрадниця і просто використовуєш Юнгі, і що вона не хоче дружити з такою як ти. - Джин.
- Дякую Джин що сказав. - сказала з сумним голосом ти.
******В цей час у тата****
- Добрий день Розмаеллі - тато.
- Доброго Шеф. - Розе.
- Ти знаєш про правила поведінки у нас на базі? - тато.
- Була ознайомлена на початку. - Розе.
- Видно погано ознайомилась. - тато.
- Не розумію про що ви. - Розе.
- Ти знаєш що роблять з тими кого звільняють? - тато.
- Ні не знаю. - Розе.
- Вот зараз і дізнаєшся. - тато.
І до неї заді підійшли двоє хлопців і взяли за руки і понесли в підвал де потім закрили в камері одну.
- Ей відпустіть мене - Розе.
- Вибачте не можемо, так сказав Мін Чон Сок, тому ми будемо тут поки не прийде він. - Хлопець.
- Айщт - Розе.
***************************Ти так вірила що ви будете найкращими подругами, але не судьба, ти захотіла піти гуляти з Хосоком але Юнгі 100% тобі відмовить. Ти вирішила про це йому сказати пізніше але не так сталось. Тобі подзвонив Хосок.
- Юнгі я вийду поговорю. - ти.
*Розмова Т/І і Хосока*
- Привіт Т/І - Хосок.
- Привіт Хось - ти.
- Як ти так? Як поживаєш? - Хосок.
- Да нормально, а ти? - ти.
- Давай підемо погуляємо? - Хосок.
- Я не знаю чи Юнгі пустить. - ти.
- А я з ним поговорив, він дозволив. Тому давай через п'ять хвилин в парку. - Хосок.
- Окей скоро буду. - ти.
- До зустрічі - Хосок.
- До зустрічі - ти
Ти зайшла в кабінет до Юнгі за курткою.
- Ідеш гуляти з Хосоком? - Юнгі.
- Ага. - ти.
- Я тебе потім заберу. Удачі. - Юнгі.
- Дякую Юнгі. Папа всім. - ти.
Ти вийшла і пішла в той парк в якому ви домовились зустрітись.
Ти прийшла але не побачила Хосока, і почала його чекати.
Скоро до тебе хтось підбіг і обняв.
- Привіт Т/І. - Хосок.
- Привіт Хось, як я за тобою скучила) - ти.
- Т/І ти........
ВИ ЧИТАЄТЕ
Твій Мін Юнгі [Завершений]
FanficТ/І - 20 річна дівчина яка все своє дитинство жила в Пусані. Але переїхавши в Сеул знаходить своє кохання....