Твій Мін Юнгі [Завершений]

~{ 10 }~

Коли ти наважилась вже стрибати то тебе спіймали сильні чоловічі руки. Це був Юнгі.....
- Т/І нащо ти мене так лякаєш.
Ти би знала як я злякався коли прочитав що ти не хочеш жити...
- Вибач Юнгі.
Ти вже не могла стримувати сльози тому ти поклала свою голову на груди Юнгі і почала плакати.
- Ну Т/І перестань все добра давай підем до тебе додому і ти мені розкажеш що сталось.
Ви вже спустилися до твоєї квартири і зайшли в середину.
- Тепер розказуй Т/І що сталось - обнімаючи тебе спитав Юнгі.
- Мене Чімін кинув.... - після цих слів ти почала плакати.
- Тихо, тихо Т/І не потрібно так плакати через нього. Я так і знав що це станеться.
Але Т/І в цьому є деякий +
- Який? - тихо спитала ти.
- Ми тепер спокійно можемо бути разом. - з посмішкою сказав Юнгі.
- Давай я трохи відійду від цієї події а тоді ми будем зустрічатись.
- Я готовий чекати стільки, скільки потрібно.
Pov Хосока
Коли я підійшов до Чіміна я одразу запитав.
- На що ти це зробив?
На що мені він відповів.
- Просто мені так захотілось.
Я зрозумів що більше мені немає про що з ним говорити я одразу почав бігти до Т/І бо боявся щоб вона нічого з собою не зробила. Коли я прибіг до її квартири до пре великого подиву двері були відкриті. Я зайшов і почав шукати де вона. Коли я зайшов до вітальні то побачив дуже дивну картину Т/І і Юнгі сидять і обнімаються.
Коли ми з Юнгі побачили що в кімнату зайшов Хосок я одразу вийшла з обіймів Юнгі і подивилася на Хосока.
- І як ви це мені поясните? - після недовгої паузи заговорив Хосок.