Мій коханий вбивця [РЕДАКТУЄТЬСЯ]

16 Частина

Обернувшись я побачила Чонгука

Він притиснув мене до стіни та нахилився на рівні моїх губ...

В цей момент моє лице стало червоного кольору

Між нашими губами залишився ще один міліметр, і я вже приготувалася до найстрашнішого якщо нас хтось побачить, але тут в обччя Чону прилетів кулак який відштовхнув його від мене

Це повергло мене в шок...

Я обернулася лицем до свого героя, як він обернувся, взяв мене за руку та повів на дах школи...

Будучи на даху він закрив за мною двері та обняв мене, тоді я зрозуміла, що це Мін я обняла його в відповідь

Ми простояли так пару хвилин, а потім відійшли один від одного

Я хотіла сказати дякую, але він перебив мене

Юнгі: Амі... Я люблю тебе, і не надіюсь, що мої почуття будуть взаїмним. Просто знай про це)

Я була в повному шоці, від цієї новини моя челюсть просто відвисла

Зібравши в собі всі сили я відповіла йому

Амі: І я- я т- тебе лю-юблю)

Не довго думаючи я поцілувала його...

Після поцілунку я хотіла звалити з відти, але не змогла бо він схопив мене та сказав...

Юнгі: Давай тоді зустрічатись)

Амі: Що?!

Юнгі: Ну раз ти не почула... Я люблю тебе Амі, не проти ти стати моєю дівчиною!)

Він сказав це дуже голосно, від чого я почала прикривати його рот рукою

Амі: Тихіше! Нас може хтось почути

Юнгі: Я хочу, щоб весь світ знав, що ти моя дівчина)

Амі: Не називай мене так!

Юнгі:  А ти проти?)

Амі: Н- ну... Айщ, що з тобою вже й поробиш)

Після моїх слів продзвенів дзвінок на урок і ми разом за ручку пішли до кабінету

В коридорах на нас всі дивились, від чого мені ставало незручно

Замітивши це Мін приобняв мене за плечі

Від цього я трохи розслабилась...

***

Уроки пройшли не замітно коли я поверталася до дому було вже темно