Епілог.

29 6 12
                                    

Мої повіки поволі відкрилися. Спочатку я не бачила нічого крім яскравого світла. Потім кімната отримала обриси і я почула жіночий крик: "Не може бути! Марто, ти мене чуєш? Лікарю! Покличте лікаря! Вона отямилася!".

Це історія двох років, проведених мною у комі після автомобільної аварії, що сталася по дорозі на пікнік. Кішка Піка померла своєю смертю за три місяці до мого пробудження. Впевнена, що саме вона допомогла мені знайти вихід із того дивного загубленого світу моїх химерних снів.

Кінець





Вітаю! 

Дякую, що прочитали:) 

Зізнавайтеся, хто розкусив фінал заздалегідь?

На цей дивний світ мене надихнули дві речі: моя похмура частина снів та брат. Молодший брат, вже кілька років як навчився контролювати свої сновидіння й почав глибше вивчати закони підсвідомості. Пошуки запахів й стіна з туману це від нього. Якщо кому буде цікаво, він видав про це блог(російською, не лайте) "Дневник Сновида" . Після прочитання, навіть у мене стався перший досвід контрольованого сновидіння, який я вважаю маленьким дивом. 

Буду вдячна за зірочки, коментарі та зауваження! Вони допомагають мені рости:)

До нових зустрічей,

Таліана


Подорож СвітлаWhere stories live. Discover now