Ер.1

1.1K 46 6
                                    

— Гей, телепень, може ти хоча б вийдеш познайомитися?

Батьки цих двох підлітків поїхали працювати, залишивши їх наодинці вдома.

— Ти вже третій день сидиш і не виходиш, не набридло?

Але від Акіхіро ні звуку. Хлопець соромився свого тіла, яке було закровавлено через нові квіти, що ростуть без зупинки. Вони майже повністю вкрили тіло молодого хлопця.

— Не вийдеш? Тобі все одно колись це треба буде зробити.

І тут почувся кашель, омега відкашлювався пелюстками півонії.

— То ти захворів? Тому не хочеш виходити? Слухай, мені все одно, як ти виглядаєш, чесно. Просто вийди привітатись.

Знову почувся кашель. В омеги черговий напад гострого болю у грудях, тільки цього разу він навіть зітхнути не може.

— Ти там живий? - похмуро запитав Хієрімі.

Альфа вирішив ще раз спробувати успіх і взяв монетку, щоб відчинити двері. На цей момент гострий біль у грудях закінчився і підліток просто сидів на підлозі, тримаючись за горло однією рукою. На підлозі було багато пелюсток і навіть цілі бутони з кров'ю. Хііромі дивився на це і не міг підібрати підходящих слів.

— Шо це...з тобою? - єдине, що зміг видавити з себе хлопець.

— Не дивись..

Через декілька хвилин хлопці сиділи на кухні за столом. І лише тоді альфа помітив, що у підлітка різні очі. Один був блакитний, а другий зелений. Акіхіро сидів навпроти Хііромі і постійно відводив погляд, намагаючись випадково не зіткнутися з ним очима.

— То ти розкажеш?

— Ханахакі. Це хвороба. Вона у мене з дитинства.

— А, зрозуміло. Вибач, що відчинив двері без попиту. Просто справді хотів познайомитися..

— Це ти пробач мені, що не відповідав. Я не знав, як ти це сприймеш.

— Це не заразно хоч?

— Ну, моя ж мама цим не хворіє.

— І то правда. Але все одно..

— Я зрозумію, якщо ти не захочеш спілкуватися зі мною.

— Вибач, я не хотів тебе образити.

— Все нормально, я піду назад.

Акіхіро хотів підвестися, але знову різкий біль у грудях, від якого він падає на підлогу. Останнім часом ці напади гострого болю стали дуже часто проявлятися. Але вони ходили до лікаря, хлопець не помре. Принаймі, цього місяця.

Два тижні, щоб закохатисяWhere stories live. Discover now