She could

Хоча це не точно

....
Т/і по звичці прокинулася о п'ятій і потягнулася, точніше спробувала це  зробити. Як тільки вона пошевелилася, то відчула, що її хтось обіймає, а сама вона уткнулася йому в шию. Згадавши події вчорашнього вечора, вона заспокоїлася, підняла свою голову та почала дивитися на П'ятого.

Т/і: ☁️та він ідеальний) напевно у нього дівчина є( а він тут возиться зі мною напевно тільки з жалості, бо не хотів залишати під дощем. Але навіщо тоді, він запропонував мені подивитися з ним фільм, та щей запитав який?☁️

П'ятий: довго ще будеш мене розглядати?)

Т/і: т-ти не спав?

П'ятий: *відкрив очі і подивився на неї* у мене звичка прокидатися пів на п'яту) тому, як бачиш - не сплю)

Т/і: так рано?

П'ятий: мг) ти не відповіла на моє запитання)

Т/і: *загорілася рум'янцем і відвела погляд на вікно* ні

П'ятий: ☁️вона спить мило, п'є мило, навіть соромиться) може вона мені справді подобається?)☁️*ніжно взяв її підборіддя та повернув до себе* я ж бачу що це так)

Т/і: ...

П'ятий: *відпустив її та ліг назад* о котрій ти уже маєш бути на роботі?)

Т/і: о сьомій

П'ятий: чудово)

Т/і: а де тут знаходиться душ?

П'ятий: виходиш із моєї кімнати та одразу на ліво, через стінку)

Т/і: можна тебе дещо попросити?

П'ятий: мг)

Т/і: можеш мені дати будь-ласка рушник та новий одяг?

П'ятий: звичайно)

Т/і: і ще дещо

П'ятий: я тебе уважно слухаю)

Т/і: можеш постояти біля дверей, щоб ніхто не заходив, я розумію ще для таких випадків є замок на дверях, але мені трохи страшно

П'ятий: добре)

П'ятий перемістився до шафи, вийняв з неї два рушники: один для обличчя, а другий для тіла, і ще свою сорочку та чорні штани. З цим всім він перемістився до
Т/і та подав їй руку.

П'ятий: йдемо, я тебе проведу)

Т/і: мг, дякую)

П'ятий: *застиг на місці*

Т/і: що таке?

П'ятий: мені ніхто раніше не казав "дякую"

Т/і: правда? *Встала навпроти нього*