She could

твоя дівчина у нас

П'ятий: зібрали всі свої речі і хваліть з цієї роботи! Вас звільнено! І зарплату ви не отримаєте! 😡 ☁️П'ятий, тварин бити не можна, тебе ж посадять. Та й Т/іночка буде розчарована☁️

- м-ми не це все мали на увазі, містере Харгрівс - почала виправдовуватися блондинка

- у мене хлопець у лікарні, мені потрібні ці гроші - говорила червоноволоса

П'ятий: мені байдуже! Згиньте з моїх очей і з компанії теж!

Блондинка полетіла до нього та стоячи на колінах почала слізно його благати

- будь-ласка містере Харгрівс, прошу не звільняйте мене. Хочете я можу - з цими словами вона полізла руками розщібнювати ширінку на брюках П'ятого, але той перехопив її рукою

П'ятий: тобі місце на трасі! Я ненавиджу таких! - прошепів він та відкинувши кучеряву, взяв кружки з кавою та перед тим як переміститися назад до кабінету, промовив - якщо до обіду ви ще будете тут, то я власними руками, в прямому сенсі цієї фрази, вишвирну вас обох за двері та напишу заяву в поліцію про навмисне згвалтування мене. І то це ще в легкій формі.

Юнак перемістився у свій кабінет. Побачивши, що брюнетка досить таки зосереджено працює, він тихо поставив кружку на стіл, а сам ліг на диван, спостерігаючи за її діями , виразом обличчя, як вона то хмурила, то розслабляла брови.

- ☁️їй би вушка котячі причепити, я б тоді взагалі розтаяв)☁️ - і уявивши брюнетку із котячими вушками на голові він посміхнувся - ☁️це було б дуже мило)☁️

Нарешті дівчина підняла свої очі та подивилася спершу на П'ятого, який задоволений лежав на дивані, а потім на чашку з кавою

Т/і: моє ти чудо, дякую за каву) - Т/п опустила очі в папери і взявши кружку вона, не відриваючись від роботи відпила ковток

П'ятий: ☁️"її чудо"....) Звичайно ж її і нікого більше! Як вона змогла змусити мене розтаяти?) Вона неймовірна) ☁️

Так і пройшла аж ціла година. Хлопець лежав та спостерігав за Т/і. Як вона обережно перекладає документи, сортує їх та задумливо щось там пише, як закушує губу. Останнє чомусь саме більше йому сподобалося. Попиваючи каву синхронно з нею він навіть очі не хотів відводити від її постаті.

Але його заняття перервав стук у двері. Дівчина трохи здригнула та підняла свої очі на джерело шуму, а потім на П'ятого, але потім зітхнувши вона опустила їх та продовжила розбиратися з документами, яких залишилося ще з два десятки листів. А от хлопець, встав з ліжка, підійшов до дверей та відчинив їх. Перед ним стояв хлопчина років так 25, як й спершу подивився на Харгрівса, а потім у поле його зору попала і брюнетка, яка сиділа за столом та у кріслі їхнього боса