She could

П'ятий!

П'ятий: Т/і, я речі забув. Можеш мені дістати із валізи щось!

Т/і: ☁️чорт. Що тепер робити? 😳... Ну, Т/і ж блін не тупи ☁️ добре

Т/п пішла у коридор, взяла валізу за ручку та так як і свою заволокла у кімнату. Сівши на підлогу біля валізи хлопця, вона відкрила її та почала думати що обрати.

Т/і: ☁️може футболку та ось ці чорні штани? Потрібно ще щось. На дворі ж мороз. Тоді ще цю худі сірого кольору. Надіюсь йому сподобається ☁️

Дівчина піднялася на ноги, взявши одяг для Харгрівса вона підійшла до ванної кімнати і постукала.

Т/і: П'ять, я одяг тобі принесла

За дверима почувся звук відкриття замка, а за ним й відчинилися двері і перед Т/і стояв П'ятий, із замотаним навколо торсу рушником. По його пресу стікали капельки води , оминаючи кожен кубик. Із волосся теж падали каплі, але уже на його обличчя, та зрідка на підлогу. Від побаченого, дихання Т/п збилося.

Т/і: ☁️ СВЯТА КОЛУМБІЙСЬКА КАВА, я зараз ... я зараз... Навіть не знаю що я зараз зроблю☁️ *на її щоках висвітилися два яскраві рум'янці* т-тримай

П'ятий: ☁️її щоки покриті рум'янцем зводять мене з розуму. Треба частіше бути перед нею в одному рушнику. Хоча, можна і просто без футболки ходити, вона тоді буде теж так червоніти ☁️ дякую)

Він узяв свої речі з її рук. Як тільки він доторкнувся до її долонь, дівчину ніби облили окропом та пробили струмом одночасно. Її дихання стало швидшим, серце почало шалено-швидко битися.

Взявши свої речі, брюнет підмигнув їй та зачинив за собою двері, а Т/і стояла перед ними як статуя. Через декілька хвилин вона прийшла в себе.

Т/і: ☁️мама. Мія. Здуріти можна. Так потрібно заспокоїтися. Так, вдих, видих, вдих, видих, вдих, здих. Фух, здається нормально *вона направилася до ліжка та лягла туди* як мені тепер йому в очі дивитися?! Я ж не зможу. Постійно буду червоніти. Чому цей чортів рум'янець постійно вискакує тоді коли не треба?!☁️

~П'ятий~
Взявши свої речі, брюнет підмигнув їй та зачинив за собою двері.

П'ятий: ☁️мені так подобається, коли вона червоніє. Це так мило!) ☁️

Скинувши з себе рушник, він швидко одягнувся, розчесав пальцями аби як своє волосся, повішала рушник на сушарку та вийшов із душу. І як тільки він зачинив за собою двері ванної кімнати, до них у номер хтось постукав.