She could

окей, і лазанью)

Погода трохи покращилася. Сонце стало світити світліше. Сніг перестав іти. А на небі лише де не де були білі хмаринки, схожі на вату.

Із гори було видно всю територію готелю в якому вони жили на даний момент. Люди здавалися такими крихітними, було таке відчуття, що іх можна було поперечавлювати лише мізинцем (я не знаю до чого це, але мені так захотілося). Та ліс був ніби на долоні.

П'ятий: ну, що спробуймо)

Він поставив сноуборд на сніг, став на нього однією ногою та подав Т/і свою руку

Т/і: що ти задумав?

П'ятий: спершу проїдемося, щоб ти відчула як й це адреналін)

Т/і: якщо я впаду і щось собі зламаю, то буде на твоїй совісті

Дівчина взяла його за руку та стала на дошку.

П'ятий: чудово, а тепер тримайся за мене та постарайся тримати рівновагу) *він обійняв її руками себе за торс, так що П'ятий стояв спереду, а Т/і ззаду* домовилися?)

Т/і: окей

П'ятий: готова?)

Т/і: так!)

П'ятий: погнали)

Він відштовхнувся однією ногою від землі та вони рушили з місця. Оминаючи інших людей вони швидко мчалися донизу.

Т/і: АААААААААААААААААА!)

П'ятий: хпхпхпхпхпхп

Т/і: *криком через шалений потік вітру їй у лице* ЦЕ ШИКАРНО!)

П'ятий: ТРИМАЙСЯ, ЗАРАЗ БУДЕ ФОКУС)

Брюнетка сильніше прижалася до хлопця та уткнулася йому у спину. А сам Харгрівс зробив шалений маневр, виїхав на невеличку гірку та з'їдаючи з віддти зробив сальто, поїхав далі набираючи швидкість все більшу, і більшу.

Т/і: ДЕ ТИ ТАК НАВЧИВСЯ РОБИТИ?)

П'ятий: СЕКРЕТ!)

Вони мчалися донизу, оминаючи перешкоди на своєму шляху. Різко брюнет зробив маневр в ліво і вони виїхали на більш рівніший маршрут та збільшили швидкість. Розганяючись вперед щей ногою, П'ятий узяв руки дівчини у свої та трохи зжав їх.

П'ятий: ТИ В ПОРЯДКУ?

Т/і: ТАК!)

П'ятий: ☁️я зараз розтаю в її обіймах та втрачу контроль)☁️

Маневруючи далі, Харгрівс старався їхати по рівній дорозі, а Т/і так і стояла позаду та обіймаючи його.