She could

схожа на якусь пові

В їдальні запрацювала повна тиша. Усі стояли з шоком дивлячись то на Дієго, який лежав на підлозі без свідомості, та на П'ятого, який стояв та обіймав дівчину, цілуючи її в лоб, щічки, ніс, губи. Усе сталося так швидко. Але чому? Що вона такого зробила Дієго?

Брюнет був не на жарт переляканий та злий водночас. Але щоб здійснити розправу над своїм недолугими братом, йому не дозволяла Т/і, яка стояла прижавшись до нього, ніби маленьке кошеня, та час від часу всхлипувала.

П'ятий: давай я переміщу нас до кімнати, там оброблю тобі рану. Добре, принцесо?

Брюнетка лиш кивнула і їдальню освітило блакитно-біле сяйво. Опинившись у кімнаті, він посадив її на ліжко, а сам швидко дістав із шафи аптечку та присів навпроти дівчини, і взявши її руки у свої промовив

П'ятий: принцесо, зефіринко,
Т/іночка, кошеня моє, пробач за це. Мені за нього дуже соромно. Прошу пробач - говорив він ніжучись у її руках.

Т/і: П'ять, я не серджусь на тебе. Не має за що. Але я одного не можу збагнути, що я такого зробила Дієго?

П'ятий: я сам не знаю....

Тримаючи її за руку, він почав обробляти їй рану на шиї. Обережно змочивши ватку у розчині перекисі, юнак обережно витер ранку.

- ай! Ссссс. - прошипіла Т/і

П'ятий: й-я буду обережніше - хвилюючи промовив він та ніжно подув на те місце де він обробляв - так легше?

Т/і: так - промовила дівчина посміхнувшись краєчком своїх губ

Завершивши обробляти перескисю він взяв мазь, яка пахла м'ятою, викинув вату у смітник і вичавивши трохи собі на палець тієї субстанції почав втирати її у шкіру брюнетки, але дуже обережно, щоб ненароком не зробити їй боляче.

П'ятий: все, тепер залишилося чекати, а через десять хвилин біль припиниться

Він поставив усе на місце, включаючи й аптечку та перемістився до Т/і на ліжко. Ніжно обійнявши її з спини, Харгрівс уткнувся своїм носом їй у плече, вдихаючи її солодкий аромат. Дівчина ж поставила свої руки на його та повернувши голову до нього, поцілувала у  щоку. Коли її гарячі губи доторкнутися до його холодної щоки, П'ятий трохи посміхнувся, повернув свою голову і подивися у дівчачі очі. Він не міг зрозуміти якого вони кольору, адже деколи вони зелені, деколи сірі, деколи робляться ледь-ледь блакитними, а буває таке що ці кольори поєднуються. Це ніби її родзинка, яка так сильно вабила хлопця.