She could

мммм, мені лоскітно)

...
~19:38~

Вони йшли по темних тротуарах, які освітлювалися світлом із вітрин різних магазинів та вуличних ліхтарів. У лице дув легкий вітерець із запахом кави та кориці. Все це створювало особливу атмосферу.

По тротуарах йшли люди які поспішали по своїх справах, діти, підлітки, люди старого віку та сім'ї.

Випадково зір П'ятого зупинився на одній парочці яка мило розмовляла за столиком у вітрині кафе, попивали свої напої та час від часу цілувалися

П'ятий: ☁️я скоро теж таким буду) ☁️ *зітхнув*

Т/і: тебе щось бентежить?

П'ятий: ☁️я тебе люблю ☁️ та ні, просто замислився, не бери у голову) ☁️головне їй це сказати та запропонувати стати моєю дівчиною), а не вигадувати та крутити у своїй голові майбутні моменти☁️

Т/і: нам ще довго йти?

П'ятий: а ти що, уже стомилася?)

Т/і: ноги трохи болять...

П'ятий: ☁️це мій шанс!☁️

Він узяв її на руки, а Т/і від несподіванки обійняла його за шию прижимаючись до нього ближче.

П'ятий: ☁️як же від неї гарно пахне) у неї чудовий парфум)☁️ *хлопець вдихнув на повні груди її запах* ні, залишилося ще декілька метрів)

Т/і: ☁️він ще не задовбався носити мене?☁️

Через п'ять хвилин, брюнет зупинився перед великою будівлею темно синього кольору, стіни якої були зроблені з чорного затонованого скла, так щоб прохожі не бачили що там, а з середини усе було видно.
Він поставив її на ноги та повів у середину, як тільки вони стали на коврик то двері перед ними відчинилися (як в АТБ чи Епіцентрі) і вони пройшли у середину.

П'ятий: на який фільм підемо?)

Т/і: мммм, не знаю. Що пропонуєш?)

П'ятий: я у фільмах не дуже тямлю але давай сходимо на "Крик"?)

Т/і: а про що цей фільм?

П'ятий: я не скажу, не хочу псувати момент)

Т/і: ну хоча б щось скажи, щоб я мала уявлення що я буду дивитися)

П'ятий: скажу лише що це хорор)

Т/і: *нервово ковтнула* ☁️чорт, головне не показувати що я боюся. А то ще подумає що я боязка☁️ а, зрозуміло)