Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
*Штовк "Ей Том, невже ми зустрілися" Це був хуліган з моєї школи, в якій я раніше вчився. Він завжди чіпав мене, інколи навіть застосовував фізичну силу. "Ей довго будеш мовчати? Куди намилився?" Але на цей раз, я не буду терпіти, мені це вже на бридло. "Тобі яка різниця до мене? Чого пристав?" Його єбало, мов привида побачило. Напевно він навіть і не думав про таку відповідь. Я відчув сміливість і радість, я зміг це сказати. Але не довго я радів *Шльоп "Як ти посмів до мене так розмовляти? Взагалі страх відбився?" "А може це твої мізки відбилися?" По його лиці було видно, що він охуїв, але мене вже не зупинити. Після моїх слів пролунало три чи два удара. *Кхе-кхе "Тобі мало чи хочеш більше?" Як тільки він почав замахуватися, я..я. навіть не думаючи достав перцовку і влив йому в очі, майже все, що було в тій крихітній баночці. Одразу він запищав мов маля. Скориставшись цим я одразу втік в туалет, і закрився там. Через велику біль в животі не контролюючи сльози, вони самі почали капати на підлогу. На справді це було нестерпно боляче. На наступний раз я його вб'ю. Я не міг зтримати свої сльози. Але даже тут мені не дали спокій. "Блять єблани, він десь тут я його зарас вб'ю." То був він і його дружки. Я достав свій канцелярський ніж і зжав його в руці. Мені вже не було страшно. Він має за свої вчинки заплатити. Одразу весь страх пропав. Я вийшов з кабінки і встав напроти нього. "Сам вийшов розумний хлопчик, а тепер сука іди сюди." Мої очі почали палати мов вогонь і я крикнув. "НА СТАЛА МОЯ ЧЕРГА!!" Я одразу зжав ножа якомога сильніше, і побіг в його сторону. Але було пізно. Його дружки встигли мене зтримати. "Захотів проявити свій героїзм? Але головний тут я" Він почав мене копати та бити. Через деякий час взяв мого ножа і хотів мене порізати, але сталося чудо. *Удар "Ніхто не має права чіпати його окрім мене" Я ще ніколи не бачив Хорні таким злим. Він одразу почав всіх бити деякі втекли, а інші ні. А вот того він вдарив якомога сильніше і сказав. "Ще раз і цей ніж буде в тобі" Після чого всі втекли так швидко, що й слід не встиг пропасти. Хорні взяв мене за руку і притулив до себе, а потом обійняв. "Будь ласка, якщо щось станеться розповідай мені. Ти маєш мені довіряти."
