Білоцвіт&Темногора

18 3 0
                                    

Темногора, одне з найбільших міст Білоцвітського князівства, вражала гостей поєднанням історичних квартальчиків та хмарочосів, що вночі видавались гігантськими айсбергами. Далеко не найкраще місце для спокійного розміренного життя, адже це був осередок амбітних стартапів та яскравих фестивалів.

Розвинена мережа експрес-поїздів дозволяла прибути сюди з різних куточків князівства, пробути тут весь робочий день та спокійно повернутись додому увечері.

Але в такі дні, як сьогодні, шалено великий натовп затримувався на всю ніч.

Бо сьогодні вночі серед степових пейзажів та вражающого темного неба із зорями збирався ярмарок, що охоплював буквально все місто. Не всі зірки були ними в прямому розумінні: деякі були ілюзією та частиною врівноваженої системи телепортів, якою лише деякі мали право користуватись. А потрапити можна було навіть до інших планет і світів. Хтось дійсно розмахнувся свого часу, ще й з неабияким смаком.

«Підсолодіть реальність»
«Спробуйте унікальне ворожіння»

Фасади, фасади, впорядочена забудова нагадувала стародавні європейські міста.

«Ризикни вдачею, наважся на мрію»
«Будь вільним серед незгод»

Натопв на вулиці ніби жива істота.

«Відважся почути его»
«Створи власний ідеал»

Тисячі голосів немов шурхіт вітра.

З дерев'яного павільйона показалася постать, загубившись невдовзі серед людей. Чоловік із складно зібраними косами кинув погляд на ліве зап'ястя: на ньому сріблів наложницький браслет, але рукави з білими квітчастими визерунками швидко прикрили цю деталь.

Весь останній місяць цей чоловік називав себе Ліамом і представлявся особистим учнем самого Вельзевула, і татуювання на зап'ясті, що було немов айді-картка, залізно підтверджувало його слова. Якби не це специфічне прохання Стефана, навряд він використав саме цю подобу. Він не хотів зайвий раз чіплятись за що-небудь вагоме зі свого минулого.

Легенда була такою, що Ліам вліз у кредити через купівлю новенького обладнання, і вирішив влаштуватись у топовий гостьовий дім Білоцвіту майстром зовнішності. Дуже розумне рішення, адже робота не нудна, а заплата та умови добрі.

Звісно, що князь часто зупинявся у Білоцвіті — столиці князівства. Хоча він мав і резиденцію, та зазвичай зупинявся у цьому гостьовому домі.

Серед обсидіанового склаWhere stories live. Discover now