Життя у безодні

Глава 5

*сон*
Єдинороги, піца, Єдинороги, піца, Єдинороги, піца.
*реальність*
З цього чудового сна мене вивів дуже, дуже гучний сміх, який лунав з першого поверху. І це точно не мама, а тим більше не тато.
Я швидко вдягнула шорти і червону клєтчасту рубашку.
Вийшовши з кімнати я почула, що сміялися не одна людина а двоє!
Вони так голосно сміялися, аж бісить, на лиці вже з'являлася злість, але вона швидко зникла і з'явилась нова емоція, здивованість! Коли я побачила на дивані двох своїх кращих друзів з Каліфорнії, я нероздумуючи кинулася вниз по сходах і почала обіймати першого хто попав під руку.
- Хей Мегг, легче а то задушить- сказав з насмішкою Девід. Він був високий, з спортивним тілом та сірими очима. Його волосся завжди було укладене. Ох... я так за ним сумувала.
-Кхе..кхе...кхе,нікого не забула- сказала Хлоя, я обняла її. Вона блондинка з хвилястим волоссям і зеленими очима, не висока за зростом. Я її обожнюю!
- Що ви тут робите?
-Ну ми приїхали до тебе на канікули- сказали вони в один голос.
На столику я побачила наші дитячі фотографії, ось з чого вони так голосно сміялися.
Я з ними дружу з дитинства наші будинки були напроти, Хлоя і Девід двійнята, тому вони не дуже схожі один на одного.
У нашому будинку було безліч кімнат, так що Хлоя і Девід легко знайшли де залишаться. Кімната яку вибрав Девід була напроти моєї, а кімната Хлої була на протилежній стороні коридору. Коли вони розклали свої речі, ми спустилися на низ дивитися фільм, Хлоя бистро втекла від нас в магазин.
- Хлоя знову нас хоче звести- сказав Девід, і ми засміялись.
-дзинь-дзинь-дзинь хтось дзвонив у двері. Я пішла відкрити, я була впевнена що це Хлоя, але уявіть моє здивування коли я побачила Джорджа.
- Привіт.
-Привіт Мегі- в руках у нього була коробка з пончиками і Coca-Cola.
- Що ти тут робиш?
- Ну я ем... Вирішив що ми можемо подивитися фільм.
-Хто це Мегг? - крикнув Девід, і Джордж смутився
- Вибач що завадив твоїм планам- він вже хотів йти, але я його швидко взяла за руку та затягнула в будинок.
- Пфф.. знайомся це Девід мій найкращий друг.
- Я Джордж- Девід піднявшись з дивану потиснув йому руку
- Хей, я прийшла- сказала Хлоя відкривши двері, і направившися на кухню.
Я взяла Джорджа під руку і потянула на кухню знайомитися з Хлоєю.
-Знайомся це Джордж- я залишила їх і пішла до Девіда.
__________________________________
Ось я нарешті дописала цю главу, вибачте що так довго не писала. Просто ніяк не виходило :(
Я знаю що вона трохи брєдова, а може й не трохи.
Пишіть коментарії хороші, погані, але пишить.
Люблю вас*