Життя у безодні

Глава 7

Автомобілі проїжджали крізь невеличкі будинки, в кінці вулиці стояв двох поверховий будинок він був найбільшим на цій вулиці, тому вирізнявся з поміж них. Небо залилося розоватим відтінком, і ніжно рухались на північ. Сонце тільки сходило, і декілька проміньців пробралось у кімнату Мегг. Вона мирно спала, і тихо щось бурмочала собі під ніс. Тільки промінці сонця дібралися до її обличчя, вона відкрила очі, і промінці залили їх світлом, даючи очам насичений зелений колір.
POV Maggie
Я прокинулася від проміньців світла, що освітлювали моє обличчя. З подвір'я чувся щебет пташок, що нещодавно прокинулись. Зима в Каліфорнії була тепла так що, нічого не може зашкодити цій атмосфері. Я піднялась з ліжка, провіревши телефон на наявність SMS, я відкинула його на ліжко. Пішовши у вану кімнату я прийняла всі потрібні водні процедури. Сьогодні я одягнула ніжно-фіолетовий світер, чорну спідницю та білі convers.
Спустившись у низ, я побачила Хлою, яка спала на дивані. Її телефон видавав неприємні звуки, які сповіщали про те що їй прийшла SMS. Я вирішила поснідати відкривши холодильник я побачила записку що не на жарт здивувала мене.
Записка:
"Мила Мегг вибач що не попрощалися з тобою, нам потрібно було швидко відправитися у Німеччину на відбудованя заводу, так як там сталася буря, що трішки зруйнувала ліве крило будівлі. Після відбудованя заводу у Німеччині, ми вирішили зробити перевірку на наших заводах це займе не більше трьох місяців.
Хлоя і Девід переводяться у твою школу, документи з їх минулої школи у вітальні на журнальному столику, занесеш їх сьогодні. Записку залишила у холодильнику тому що сюди ти заглядаєш найчастіше. Прокинешся зателефонуй!!!
Люблю тебе:*
Мама. "
Після прочитаного я побігла у кімнату за телефоном, і зателефонувала мамі. Вона розповіла що Хлоя і Девід переїжджають до нас через те що їхня мати переїхала у Францію, через роботу, а батько давно вже живе у Польщі інколи приїжджає до сім'ї.
Після почутого я пішла по морозиво, що б відсвяткувати переїзд кращих друзів у мій будинок. Я довго думала як для них сказати що вони будуть жити зі мною в одному будинку, це круто, але їхній тато поїхав коли їм було по 9 років, і я не хочу бачити їхні засмученні обличчя. І знову звук SMS він не переставав мені набридати, я хочу подивитися хто їй пише, але це не моя справа. Ох... звичайно моя, я її краща подруга! Я потянулась до її телефону і побачила на екрані "Ви отримали SMS від Джорджа:**". Ем... я щось пропустила, коли вони обмінялися номерами?
Я вже хотіла відкривати SMS яку написав Джордж що б дізнатися що між цими двома. - Кхм, кхм- я швидко заблокувала телефон і поклала його на журнальний столик.
-П-привіт Девід! Чому не спиш? Хочеш-ш їсти? - почала запинатися я, і відводити тему від того що тільки що ледь не зробила.
- Не переводь тему! Мегг чому в тебе в руках телефон Хлоя?
-Девід ти знав що ви переїжджаюте у мій будинок- він швидко повернувся, наче почав усердно надчимось думати, що? - Невже ти думаєш що я незнав - говорив він, і на лиці виднілась невеличка усмішка, а очі набули темного відтінку. Я трошки не зрозуміла, так вони все знали, так чому не розповіли з початку?
- Ем, ну да! Так так так, то ви не приїхали до мене на зимовий бал, зрозуміло!- Я швидко з скочила з дивану і побігла на верх, але мене схопив за руку Девід, не даючи іти далі.
-Ей! Відпусти!! - занадто голосно крикнула на нього я.
-Я вам не заважаю - сказала Хлоя потираючи очі.
-Ні, не заважаєш- сказав Девідом і я відчула його губи на своїх, я відповіла на поцілунок, тому що зрозуміло що це вистава для Хлої. Вона швидко взяла телефон і сфотографувала нас, і з великою усмішкою вийшла з кімнати.
-Ем...- ми були з бентежені, я побігла у свою кімнату, дістала моє і Девідом фото, і по моєму обличі скатилась поодинока сльоза.
В нас тут була така інтрижка, але вона закінчилася швидко через те що я переїхала, і починати її знову не дуже хочеться нам обом. І я все ще на них ображена :(
_______The_End_7_Глави______
Вибачте, мене таку погану за те що так довго, дуже довго не писала! Мені шкода якщо заставила вас чекати.