Життя у безодні

Глава 8

Сонце вже сходило, але промінці не могли увірватися в кімнату Джорджа, через сірі жалюзі що не давали їм цього зробити.
POV George
Я спав, хоча чув усе що робилося навколо мене. Тільки мені почав сниться сон, повірте чудовий сон про Хлою, як я почув важкий рок, що вивів мене з того сну. Я скочив з ліжка та лениво побіг на перший поверх.
-Ахахах, Майкл, що ти робиш? - почав відверто сміятися я, коли побачив свого друга танцюючого на столі.
- Ти не бачиш танцюю- закотив очі він, та почав злазити з столу.
-Що на сніданок? Чи тільки вмієш танцювати на столі?
-Ей.. - пихнув він мене в плече, та поставив тарілку з млинцями передімной .
- Ооо.... це ж твої млинці, а сироп є- я почав жваво питати його, так як млинці Майкла були навіть дуже смачні.
-Шоколадний- нахмурений Майкл постав його передімной я аж підпригнув з переляку.
-Ей...ну що ти образився?
-Ні-він взяв млинця і кинув мені в обличчя.
-Воу, ти зараз дограєшся- я вилив на нього сироп.
-Ти з ким йдеш на бал? - сказав я знімаючи млинці з обличчя.
-Ахахах, Джо я ще незнаю, я навіть ще не думав, а ти?
- Ну я хочу запросити Хлою, подругу Мегг! - сказав я заплітаючи руки у своє волосся.
-Я чомусь гадав що ти Мегг запросиш. Ти мені про неї тільки й розповідаєш! І коли ти мене з нею познайомиш? І хто така Хлоя вона симпатична?
- Занадто багато питань, якщо хочеш зараз позвоню, та запрошу в гості Мегг, Девід та Хлою, і ти скажеш симпатична вона чи ні? -сказав я, та взяв телефон Майкла з столу, так як мій вимкнувся.
- Звичайно хочу. - сказав він усміхаючись, так як я взяв його телефон без дозволу.
- Тільки йди одягнися, а і в душ сходи а то ти весь в сиропі-почав сміятися я з друга, тей лиш нахмурив брови, і пішов на другий поверх.
* * * * * * *
- Алло, це хто? - почувся хриплый голос Мегг.
- Привіт, це Джордж! Ей що скажеш на те що б прийти до мене з Хлоєю та Девідом?
-Ну добре, кинь SMS свою адресу - сказала вона більш ніжним голосом.
* * * * * * *
POV MAGGIE
Я вже 5 хвилин бігають по будинку і шукаю свою плойку, забігаю в кімнату Хлої, і в неї в руках МОЯ плойка. Гхх... зашибісь.
-В тебе в руках моя плойка, МОЯ плойка-почала кричати я,ну а що не треба було її брати.
Через 40 хвилин я відвоювала свою плойка, і вже накрутила локони. Я одягнула чорні рвані джинси та бурдовий світер. Зробила легкий макіяж, та нафарбувала вії. Вийшовши з кімнати я зустріла очима Девіда, який був в рваних на колінах чорних штанах, та червоно-чорній рубашці в кліточку. Після того що було вчора ми це не обговорювали, ну і навіщо правда? В кишені завібрірував телефон що означало про наявність SMS...
Відкривши повідомлення, я зрозуміла що Джордж живе не близько.
- Девід, ми ж їдемо на твоїй машині? - запитала я, з сподіванням, бо я на своєму велику не проїду стільки, ноги відваляться.
-Ну звичайно- усміхнувся він мені, на всі 32 зуби.
Тут я бачу Хлою в синій спідниці, та білому светрі. На очах стрілки, губи світло розового відтінку.
- Воу.... - сказав Девід, і зразу продовжив- чому ти так завжди не ходиш? Не соромно було б людям показувати!
-Ей..не ображай мене, хоча дякую! - Хлоя обняла Девіда за плечі.
- Ну що поїхали - сказала я.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Я стукаю в двері Джорджа, і за секунду вони відкриваються в проході стоїть дуже навіть симпатичний хлопець, у нього блондинесте волосся з темним корінням, блакитні очі, широкі плечі та гарне накачане тіло, на правому зап'ясті татуювання شمس. Він одягнений у чорну футболку, та джинси.
- Ем... ми напевно помилились квартирою- сказала я і вже хотіла піти як :
-Ну якщо ти Мегг, а це Хлоя і Девід, тоді ні- підмигнув він мені, і обійняв я відповіла взаємністю. Ну що як я люблю обіймашки? Коли він привітався з всіма, я продовжила :
-А ти....
- Майкл, друг Джорджа, проходьте - сказав він таким м'яким, солодким, ніжним голосом. Бррр... вооу фантазія угомонися.
Ми зайшли в квартиру, він нас проводив у вітальню. Джордж зразу скочив з місця, та обійняв мене,а я його. Потім підійшов до Хлої його руки обійняли її за талію, і він поцілував її у щічку, вона зробила те саме, і потиснув руку Девіда.
- Хлоя, я чогось незнаю?
- Ти знаєш все. -фиркнула та.
- Ага, звичайно - Я затихла на секунду, побачивши KitKat я зразу оживилась і почала тікати на нього - Хто власник цього чуда?
- Самий симпатичний хлопець якого ти тільки бачила! - сказав Майкл усміхаючись.
- Ти хочеш сказати що власник цього KitKat Ділан О'Брайен?
- Ей - він надув губки, типу образився, я кинула в нього подушкою, що тихо спочивала на дивані.
-Мегг усомнися, а то вкушу- сказав Девід і всі засміялися, ну я також.
Ми всі вирішили подивитися фільм жахів "Париж місто мертвих".
Я лякалась кожного скрипу та крапель дощу що билися в вікно, ніби закликали впустити їх.
- Не бійся - я почула голос Майкла, він сидів зі мною на дивані як і Девід, Хлоя сиділа на руках у Джорджа на кріслі.
І тут хтось постукав у двері, ми всі перевели свій погляд на двері, зараз в фільмі була сцена з жахливими криками які заполонили усю кімнату.
Я все ж скочили з місця, відкривши двері я побачила дівчину з чорним волоссям, карими очима та з пірсенгов на губі. Її волосся було розпущене, вона була у сірому кріп - топі, та в джинсовій спідниці, образ завершували білі Convers.
- Ем, привіт.
- Привіт, поклич Майкла- сказала дівчина мягким голосом, що змусило мене усміхнутись.
- Майкл, сюди- крикнула я.
- Що ти кричиш, оу Марс [так Майкл називає Марію, сестру Джорджа]
- І тобі привіт, так держи це нова пісня - ця дівчина дала йому папку.
- Ти вже написала може зайдеш? Так Марс це та сама Мегг, Мегг це Марс сестра Джорджа.
- Ти та сама Мегг? Оу мені дуже приємно познайомитися! Дуже.. - почала вона, бистро говорити, що значить та сама?
- Ем.. мені теж приємно познайомитися! - зараз з вітальні були чути крикі головних героїв. Марі на нас подивилась з здивуванням, а потім забігла у квартиру з криками :
- Мокруха, піу- піу-піу - ми з Майклом подивилися один на одного, і засмеялися.
Додивившись фільм, ми вирішили змусити Марі і Майкла нам зіграти свої пісні.
Ми круто провели час, і вирішили залишитися там на ніч.