Ніжний вітер грав з волоссям дівчини,яка стояла на балконі. Вона дивилася вгору і виглядала скрипаля який запав їй у душу,і серце. Уже пізній вечір,але його не було.
Анна поглядувала на наручний годинник та рахувала хвилини. Його немає...
Можливо сьогодні він і не буде грати?
Анна вже навіть трохи засмутилась і хотіла піти назад. Як згори почувся якийсь шум. Вона поглянула догори та побачила його.
На лиці дівчина засяяла посмішка і вона залишилась стояти там. В її тілі була якесь відчуття...Схоже на те коли ти бачиш смачне тістечко і нарешті відкусив від нього шматок. Приємні мурахи пробігли по тілу Анни.
Скрипаль почав грати якусь прекрасну мелодію. Вона була сумна...дуже сумна.
Під кінець мелодії з небе почав крапати дощ. Хлопець забравши папери та скрипку зайшов усередину. Але одинока дівчина зовні продовжувала стояти на балконі.
На неї почав лити справжній ливень ховаючи її сльози.
Він ніс їх з собою разом,навіть ніхто і не здогадався,що вона плакала. Гірко та довго.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ноти серця
Короткий рассказПерша історія зі збірки " Колір творчості - червоний". Я не сильна в музиці. Але твоя прекрасна мелодія, яка линула з відусіль - була неймовірною. Вона заполонила мене повністю всю без залишку. Мені було так важко втриматися! Не йти до тебе. Чому...
