Анна знову стояла на балконі та поглядала догори. Скрипаль грав мелодійну музику. На його обличчі була мирна посмішка.
Нею можна було милуватися вічно.
Так робила і Анна. Завжди.
Анна поглядала на свої руки під звуки вічною симфонії. Але музика припинилася. Дівчина різко підняла голову догори та побачила,те від чого серце впало і тріснуло.
Цього взагалі не могло бути! Не могло!Адже вона не могла покохати! Того кого не знає... Так вона його і не кохала. Це була якась прив'язаність,якесь інше почуття. Яке не можна описати всіма словами на землі. В це вірила Анна.
На балконі вже не був лише вічно один скрипаль. Його обіймала якась блондинка. А потім вона поцілувала його в щоку та щось сказала. Музикант припинив свою гру та обернувся. Вони поговорили,а потім зайшли до квартири.
Але цього Анна вже не бачила. Адже вона побігла до квартири та потягнулась до однієї маленької валізки. Там було закрите її минуле.
Пачка сигарет,одна пляшка якогось алкоголю. Вона взяла пачку сигарет та замислилась лиш на секунду і запалила.
Анна не вживала тютюну вже три роки.
Ця звичка знову повернулася до неї.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ноти серця
Truyện NgắnПерша історія зі збірки " Колір творчості - червоний". Я не сильна в музиці. Але твоя прекрасна мелодія, яка линула з відусіль - була неймовірною. Вона заполонила мене повністю всю без залишку. Мені було так важко втриматися! Не йти до тебе. Чому...
