Вечірка з приводу новосілля вже почала «душити» Анну. Тому вона, залишивши своїх друзів розпивати біле напівсолодке,вийшла на балкон. На небі вже почали розсипатися перші зорі. Гірлянда з яскравими лампочками,які простягалися вгорі,освітлювала всі закутки темряви.
Мабуть,художник,який проходив би повз,не зміг не намалювати цю картину. Дівчина яка стоїть на балконі,на ній біла сукня,яка від дуновіння вітру,ліниво хитається в сторону. Вона підперла своє лице однією рукою і мрійливо дивилася вгору. Яскраво зелений плющ,який ріс на стінах будинку позаду неї,утворював якийсь кокон для охорони.
Але дівчину дещо відволікло від спостерігання зірок.
Мелодія.Музика.Ноти...
Прекрасні звуки лилися згори. Анна сфокусувала погляд на сусідньому будинку. Також на балконі стояв хлопець,начебто з вікторіанської епохи.
Шовкова сорочка,яка завязувалася на грудях,була трохи розв'язана на ньому була накинута желетка,яка теж не була застібнута. Волосся,наче той океан,грало з вітром.
В руках юнака була скрипка. Він зупинився на хвилину та знову дістав смичок й почав грати якісь незнайомі мелодії. Це було так дивовижно і магічно... Що Анна навіть трохи відкрила рота,уважно слухавши юнака.
Він грав справді дивовижно. Його музика промовляла якісь тільки йому зрозумілі слова. На його обличчі була легка посмішка,коли він продовжував грати свою симфонію.
Анна заправила за вухо прядку темного волосся. Хлопець дарував мелодію за мелодією. І Анна не могла сказати скільки часу пройшло точно,вона лише відчула доторк до своєї руки.
—Ти куди зникла?Ходімо.Там так весело!
Анна кивнула прослухавши слова і поплелася за своєю подругою.
Але вона зупинилася на балконі,щоб уловити останню ноту музики.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ноти серця
ContoПерша історія зі збірки " Колір творчості - червоний". Я не сильна в музиці. Але твоя прекрасна мелодія, яка линула з відусіль - була неймовірною. Вона заполонила мене повністю всю без залишку. Мені було так важко втриматися! Не йти до тебе. Чому...
