Ніл прийняв душ і вже виходив зі спальні, як почув вібрацію телефону. Він похлопав себе по кишенях – ні, не там; вивудив мобільний з-під подушки. У вхідних висіло два новий повідомлення: перше прийшло від Нікі майже годину тому, друге, від Кейтлін, тільки що. Есемеска від наляканої Кейтлін складалася з одного-єдиного питання: "Що сталося???" Ніл вирішив не відповідати.
Нікі попереджав, що Ендрю повернувся в гуртожиток. Міг би і не попереджати. І так зрозуміло: якщо Ваймак закинув Лисам їжу, то привіз і Ендрю. Знаючи характер Нікі, Ніл побачив в повідомленні завуальоване прохання зайти до них і, якщо що, втрутитися. Ніл запхав телефон в задню кишеню джинсів та мовчки покинув кімнату. Постукав в двері кузенів. Нікі тут же відкрив і навіть не спитав, навіщо він прийшов.
— Він взяв міхур і знову звалив, – повідомив Нікі. — Куди – незнаю.
З бутилкою спиртного і без машини Ендрю далеко піти не міг.
— Разом з тренером? – уточнив Ніл.
— Наврядчи. Аарон теж звалив, зразу після тебе.
Чим зайнятий Аарон, Ніла не цікавило. Він кивнув та пішов геть. Нікі його не утримував. Ніл піднявся по сходах, ведучих на покрівлю, та смикнув ручку дверей, згадав, як це робив Ендрю. З третьої спроби двері відчинилися, і Ніл опинився на продуваному вітром даху.
На цей раз Ендрю сидів у самому терці. Здалеку пляшка горілки біля його ніг здавалася пустою, але у міру наближення Ніл помітив, як зблиснули на сонці залишки рідини. Коли він підійшов до краю, серце мимоволі забилося частіше. Вгамувавши його, Ніл сів недалеко від Ендрю і оглянув зверху розгромлену парковку. На ній ще виднілися з десяток машин, але прибиральники вже мили асфальт. Поліція поїхала, залишивши чергувати охорону кампусу; репортери теж зникли.
Ендрю підштовхнув до Ніла пачку сигарет.
— Назви хоча б одну переконливу причину, чому я не повинен скинути тебе з цього даху.
Ніл витягнув сигарету та прикурив.
— Я потягну тебе за собою. Довго летіти будемо.
— Ненавиджу тебе, – промовив Ендрю, хоча його скучаючий тон змушував в цьому засумніватися. Він сьорбнув з пляшки та витер губи великим пальцем. Подивився на Ніла стомлено та байдуже. — В дев'яноста відсотках випадків при вигляді тебе я починаю думати про вбивство. Уявляю, як спущу з тебе шкуру та вивішу її в навчання іншим ідіотам, які вирішать встати на моєму шляху.
— А що на рахунок решти десяти відсотків? – поцікавився Ніл.
Ендрю пропустив це питання мимо вух.
— Я попереджував – не смій накидати на мене повідок.
— Я і не накидував. Ти сам це зробив, коли впевнив мене залишитися всупереч усьому. І нема чого ричати тільки із-за того, що до мене дійшло взятися за інший кінець.
— Ще раз потягнеш – вб'ю.
— Хіба що в кінці сезону. А до того часу доведеться потерпіти, тому не трать марно час на погрози.
— Думаю, справа не в грошах, – задумливо сказав Ендрю і в відповідь на спантеличений погляд Ніла пояснив: — Причина, по якій за тобою так довго полюють. Підозрюю, на якомусь етапі ці люди зрозуміли, що усунути тебе – набагато важливіше, ніж пробувати вернути вкрадене.
— Хай так, і все ж таки ти не заподієш мені шкоди.
Ендрю загасив сигарету об дах.
— Час летить швидко.
Ніл уважно вивчав його лице, вишукуючи признаки всепоглинаючого гніву, та не знаходив їх. Не дивлячись на словесні погрози, вираз Ендрю і його тон залишались рівними. Він говорив про ці речі так, ніби вони немали значення. Правда чи маска? Ніл утруднявся відповісти. Від кого Ендрю ховає лють – від Ніла чи від себе самого? Можливо, монстр в його душі похований так глибоко, що нікому не знайти, але тільки до того часу, поки Ніл знову не переступить фатальну грань.
— Чудово, – накінець сказав Ніл. А що, непоганий спосіб вмерти болісною смертю: посмикати за хвіст сплячого дракона. Правда, він буде мертвий ще до того, як закінчиться термін захисту, обіцяний йому Ендрю. — Хочу побачити, як ти втратиш контроль.Рука Ендрю завмерла на півдорозі до пляшки.
— Минулого року ти хотів жити. Зараз з усіх сил стараєшся загинути. Якщо б в мене був настрій зіграти ще один раунд в нашій грі, я б спитав тебе, чого так різко передумав, але, здається, я по горло ситий твоїм ідіотизмом. Йди вниз і біси когось іншого.
Ніл піднявся і зобразив здивування.
— Я тебе бішу?
— Не уявляєш, як сильно.
— Цікаво, – сказав Ніл. — Минулого тижня ти здається казав, що тебе нічим не пройняти.
Ендрю не знизився до відповіді, проте Ніл розцінив це за перемогу. Він клацанням викинув недопалок, перейшов дах та зник за дверима. Він вже йшов по коридору третього поверху, але не встиг зробити й дюжини кроків, як двері ліфта розкрилися. Ніл інстинктивно оглянувся. Йому знадобилося півсекунди, щоб впізнати Аарона, і стільки ж, щоб прочитати в його обличчі гнів. Ще через мить Аарон врізався в нього, як товарний потяг, і штовхнув в стіну. Ніл пропустив ковзний удар в скулу та більш міцний тичок в зуби, перш ніж зміг відпихнути противника від себе. Він вліпив Аарону під дих, але той знову налетів на нього, а потім чиїсь сильні руки розтягли їх в сторони. Ніл покрутив головою по сторонах. Бійка швидко зібрала натовп глядачів з сусідніх кімнат. Ці обличчя зустрічалися йому в коридорі та на сходах; він знав цих людей по іменам і командам, не дивлячись на всі свої старання нікого не запам'ятовувати.
Аарон зробив відчайдушну спробу вирватися, потім кинув в Ніла злісний погляд. Впевнившись, що знаходиться в таких же ж сильних руках, Ніл зсередини обмацав язиком рот. Коли Аарон вдарив його, він прикусив собі щоку і зараз ковтнув, але противний смак крові нікуди не зник.
— Охолоньте, хлопці, – розводячи руки в сторони, закликав обох Рікі. — В нас і без ваших розбірок лайна вистачає.
— Ми в порядку, – пробурчав Ніл.
Аарон не горів бажанням присвячувати сторонніх в свої справи, а тому, по думці Ніла, мав би підіграти йому, принаймні поки вони не залишаться на одинці. Як виявилося, він не дооцінив ступінь люті Аарона. Прямо при всіх той несамовито закричав на нього німецькою:
— Бісів єблан! Якого хуя ти їй наплів?!
Грубі слова незнайомою мовою привели глядачів в збентеження, і в Ніла з'явився час на відповідь. Лиш одна "вона" могла викликати в Аарона таку бурю емоцій. Ніл пошкодував, що проігнорував повідомлення Кейтлін, але, дивлячись на Аарона, байдуже знизав плечима:
— Аа, так вона накінець прийняла рішення? Що сталося – ти прийшов жалітися на розбиту машину, а вона поставила тебе перед вибором?
— Тобі краще знати!
— Тихо, тихо, – знову втрутився Рікі. — Кому говорю, заспокійтеся.
Ніл не звернув на нього уваги.
— Я порадив їй поборотися за себе, але більше ми це не обговорювали, і я на неї не давив. Хочеш – вірь, хочеш – не вірь, але я зробив це ще до того, як взнав, що саме ви з Ендрю пообіцяли один одному. Знав би я раніше, який ти придурок, напевно, повів би себе обачніше.
— Ти не мав права втягувати її в це!
Двері в гуртожитку не відрізнялися хорошою звукоізоляцією, і в кінці кінців гучна німецька мова донеслась до Лисів. Першим в коридорі з'явився Нікі, зразу за ним висипалися й старшокурсники. Футболісти розступилися, пропускаючи їх, проте Ден і Метт вибрали встати трохи подальше. Ніл очікував від капітана нотації, але Ден лиш окинула обох бійців поглядом і нічого не сказала – чи то була вражена неочікуваною виставою, чи то до сих пір злилася на Аарона за те, що через нього ледь не постраждала Елісон.
Нікі підійшов до Аарона впритул та здивовано подивився на Ніла.
— Мені потрібно про це знати? – спитав він німецькою.
Аарон знову різко смикнувся. На цей раз Амаль його відпустив, хоч і виставив перед собою руки на випадок, якщо він знову спробує накинутися на Ніла. Аарон, навпаки, відступив назад, ніби близьке сусідство з Нілом було йому нестерпно.
— Кейтлін відмовляється розмовляти та бачитися зі мною, поки ми з Ендрю не підемо на спільний прийом до психолога.
Нікі роззявив рот.
— Чорт, Ніл, – видихнув він. В його тоні проглядало захоплення.
Аарон пронизаа його злим поглядом.
— Не смій вставати на його сторону!
— Чому ні? – знизав плечима Нікі. — Ти ж мене у прихильники не береш.
Аарон відпихнув кузена і направився до себе в кімнату. Усміхнувшись Нілу, Нікі пішов за ним. Кевін, стояв в проході, відсторонився. Він не зрозумів ні слова, але його губи були невдоволено підібгані. Ніл подивився йому в лице, всім своїм виглядом показуючи, що поганий настрій Кевіна його ніяк не хвилює.
Ден махнула спортсменам, тримавшим Ніла:
— Дякую. Дальше ми самі за ними приглянемо.
Ніла доручили її турботам, і невеликий натовп поступово розвіявся. Ден жестом наказала Нілу йти вперед, і він направився в кімнату, а Ден і Метт рушили слідом. Рене і Елісон, які не виходили в коридор, зустріли його з цікавістю.
Ніл не встиг зголодніли, але їжа дозволяла хоть якось зайняти себе. З другого боку, на кухні було легше загнати його в кут. Ден притулилася бедром до стійки, мовчки наблюдаючи, як він риється в холодильнику. Хоче, щоб він заговорив першим, здогадався Ніл. Не дочекається. Він сунув контейнер в мікрохвильовку, наставив час і зловив важкий погляд капітана. Коли мікрохвильовка видала мелодійний сигнал, терпіння Ден закінчилося.
— Може, вже поговоримо? – запропонувала вона.
— Мабуть, вам краще не чіпати Аарона кілька днів.
— Ми й не збиралися. Що, блін, взагалі відбувається?
— Я роблю те, про що ти мене попросила. Мирю близнюків.
— Щось не схоже.
Ніл стиснув плечима, розмішав вилкою вермішель і знову поставив її грітися в мікрохвильовку.
— Якщо кістка зростається неправильно, доводиться її ламати. В них все буде в порядку.
Метт привалився до одвірка та скептично підняв брову.
— Якось не дуже втішає. Твоє "в порядку" може означати все що завгодно, від "збираюся прокататися автостопом через весь штат" до "мене перемололи в фарш, але клюшку я все ще тримаю".
— Ти на них спорив? – Зрозумівши, що Метт не розуміє хід його думок, Ніл добавив: — На Аарона і Кейтлін?
— Всі на них спорили, крім Ендрю, – відповів Метт. — І не на то, чи зростеться, а на то, як скоро це відбудеться.
Ніл задумався.
— Тоді в них точно все буде в порядку.
Даніель це не переконало, проте вона пішла і відвела з собою Метта, залишивши Ніла спокійно їсти в самотності. Залишок вечора Ніл тупо дивився в конспекти, нічого тлумачного так і не зробив. Вечерю Лиси замовили в гуртожиток, тому що Елісон не хотіла, щоб на неї дивилися в їдальні, а після їжі вони різалися в карти і багато пили.
Ден, Метт і Елісон, мабуть, вважали, що переможе той, хто швидше за всіх нап'ється. Елісон першою почала засинати, Ден і Метт протрималися не на багато довше. Елісон заявила права на диван, тому парочка поплелася в спальню та влаштувалася на ліжку Метта. Ніл прибрав безладдя в вітальні, Рене сходила в кімнату дівчат за одіялом як раз вчасно, щоб допомогти Нілу закінчити з прибиранням. Вони разом відмили липкі стакани і вже витирали їх, коли Рене заговорила.
— Дякую, – сказала вона. — За те, що зміг на нього повпливати. Я ось не змогла.
Ніл подивився на неї:
— Він просив тебе захистити їх?
Рене кивнула.
— Першим, кому Кевін розказав правду про клан Моріяма, був Ендрю, і Ендрю розумів, що, якщо Кевін залишиться в команді, це спричинить серйозні наслідки для всіх нас. Своїх він був готовий захищати, а решту – ні. Їх, – Рене кивком вказала в сторону сплячих старшокурсників та прискіпливо оглянула стакан на світлі, — він доручив мені. В червні я першою справою спитала Ендрю, хто буде опікати тебе. Він відповів, що визначиться після поїздки в Колумбію. Ніл взяв чисте горнятко і знову прийняв його вимивати.
— Впевнений, він шкодує, що взяв мене під захист.
— Ендрю не вірить у жаль. Він говорить, що жаль породжується виною та соромом; і те і інше зовсім марно. Доречі сказати, я так то пропонувала йому передати тебе мені. – Ніл витріщився на неї в здивуванні, і вона зобразила невинність, в яку на цей раз він чомусь не повірив. — Ендрю відмовився – мовляв, нікому не побажає такого тягаря, хіба що трунарю.
— Клоун, – пробурчав Ніл.
Рене тихо засміялася та протягнула йому рушник в обмін на стакан. Ніл витер руки та повернув рушник Рене. Та повішала його на гачок, приклеєний до дверей холодильника, вийшла з кухні та обвела поглядом вітальню.
— Ну що, все в порядку? – спитала вона.
Ніл схилив голову набік, прислуховуючись до тишини в спальні, та відповів:
— В порядку
Він проводив Рене до порогу, закрив за нею двері та ліг спати. Ранок наступив дуже швидко і знову почався з дурних новин. Ваймак подзвонив і повідомив, що вандали знівечили кампус. Корпуси і дорожки густо обляпали чорною фарбою, вода в ставку стала яскраво-червоною. Білосніжні стіни "Лисячої нори" спочилих грубими картинками та надписами. Ваймак не хотів, щоб його підопічні це бачили, але так само не хотів, щоб вони дізналися цю новину від когось ще. Працівники господарської служби вже в повну працювали, стараючись як можна швидше знищити сліди варварства. Ваймак поклявся розірвати охорону кампусу на куски, як тільки до них додзвониться.
Друга хвиля вандалізму знову привернула увагу преси: репортери стадом злетілися в кампус. Один з них зміг пробитися до Ваймака та сунути мікрофон йому під ніс. Головний тренер "Лисів" розсудливо не став вішати звинувачення на "Воронів" та замість цього обрушився на фанатів.
— Як на мене, ці спроби виглядають просто сумно, – заявив він. — Чого сподіваються добитися своїми дикими вихідками ці боягузи? Все, що їм вдалося, – це привернути негативну увагу та викликати негатив у відношенні до тієї самої команди, за яку вони ніби то вступилися. "Воронам" давно пора закликати до відповіді своїх прихильників.
Ректор університету Едгара Аллана, Луіс Андріч, вже через годину виступив з офіційною заявою та наполегливо закликав фанатів своєї команди перестати таку "негідну" поведінку. Трохи пізніше заяву зробив і Тетсуі Моріяма. Тренер "Воронів" висловився набагато різкіше, назвав дії хуліганів образливими та недопустимими. Слова Моріями звучали підозріло благородно, доки він не промовив завершальну фразу: "Собаку не привчиш до порядку, наказуючи на наступний день; тварина не здатна зв'язати покарання зі вчинком, зробленим раніше. Виховувати собаку потрібно зразу, як тільки вона проявила непослух. Дозвольте нам самим все виправити на полі".
Ден кипіла від обурення до самого вечора, проте фанати прислухалися до слів Моріями. Наступний ранок не приніс нових неприємностей. Ніл майже зразу пошкодував про це, адже в відсутності зовнішніх подразників на перший план в команді знову виходили внутрішні розбірки. Ден і Метт спілкувалися з Нілом, але ігнорували Кевіна й кузенів. Елісон трималася як ні в чому не бувало, хоча замітно цуралася Ендрю. Аарон навіть не дивився на Ніла і не розмовляв ні з ким, включаючи Нікі. Ніл чекав, що він хоч щось скаже в машині, по дорозі на стадіон, але Аарон, очевидно, старався не втягувати Ендрю в конфлікт як можна довше.
На тренуванні Кевін цілих сорок хвилин "знімав стружку" з команди на рахунок виниклого розладу, потім вирішив зосередитися персонально на Нілі.
— Якщо ми програємо тільки через те, що ти не навчився тримати рот на замку... – Він не договорив, натякаючи, що Ніл сам підставить відсутні слова. Коли той лише відмахнувся, обличчя Кевіна потемніло від люті. — Зараз не час виїжджатися. Закінчуй створювати зайві проблеми, поки не зашкодив команді ще більше!
Ніл зважив всі можливі варіанти відповідей та обмежився самим простим:
— Та пішов ти.
Кевін штовхнув його, ніби хотів привести в почуття. Ніл штовхнув його у відповідь, причому зі всією силою, від чого Кевін налетів на Метта. На щастя, Метт спостерігав за їх короткою сваркою. Він похитнувся під вагою Дея, але не впав, а зловив його за шиворот, не даючи кинутися за Нілом. Ніл погрозив Кевіну клюшкою та пішов на лінію середини поля. Він знав, що Кевін спробує наздогнати його, – чув, як Метт люто закликав того вгамуватися. До того часу, як Ніл зайняв свою позицію, в справу вступила Ден. Через декілька хвилин їй вдалося заспокоїти Кевіна за допомогою погроз, проте сумнівне перемир'я між ним і Нілом встановилося тільки завдяки тому, що з цієї хвилини вони повністю ігнорували один одного.
Як тільки Лисів відпустили на перерву, Ніл відправився в роздягальню ковтнути води. Ваймак пішов за ним і встав у дверному отворі. Вперши руки в боки, він вперив в Ніла вичікуючий погляд.
— Слухай, може, розкажеш, як протистояння "ми проти них" переросло в загальну війну? – поцікавився він. — Кажуть, це твоїх рук справа. Правда, ні?
— В мене були добрі наміри, – сказав Ніл.
— Плювати мені на твої наміри. Ми не маємо права злити п'ятничну гру після того, що вони нам зробили, і особливо після слів тренера Моріями. Незнаю, чи ти помітив, але команда зараз явно не в найкращій формі.
— Помітив, – кивнув Ніл. — Вибачте, що все так не вчасно, але про сказане я ніскільки не шкодую.
— Мені не потрібні твої вибачення. Потрібно, щоб ти все виправив, і пошвидше, – відрізав Ваймак.
— Так, тренер.
Ніл попрямував до дверей, ведучих у внутрішню зону, але Ваймак зупинив його, витягнувши руку.
— Доречі, про час. Як там твій біологічний годинник? Повернення до нормального розкладу допомагає?
— Скоріше, допомагає повернення до нормальної команди, – відгукнувся Ніл. — Я майже не буваю один, тому втратити відлік часу мені не загрожує.
— Добре, – сказав Ваймак. — А тепер ідемо. Подивимося, що можна з цим зробити.
Ніл слідом за тренером повернувся у внутрішню зону. Поки його не було, Лиси розійшлися хто куди. Метт, Ден і Елісон вмостилися на лаві "Лисичок". Кевін наодинці стояв біля борта з тренерською папкою в руках і переглядав замітки, зроблені за день. Нікі розвалився на сходах трибун, Аарон піднявся на двадцять рядів вище. Ендрю і Рене, як завжди, розслаблено бігали по кругу в внутрішній зоні.
Ніл поки не був готовий спілкуватися, тому вирішив приєднатися до воротарів. На повороті Рене замітила його і жестом попросила Ендрю зачекати. На всякий випадок Ніл придумав, як пояснити вторгнення в їхній простір, проте Рене зустріла його широкою посмішкою, а Ендрю ковзнув по ньому байдужим поглядом. Як тільки він з ними вирівнявся, обоє неквапливо побігли дальше.
Нілу завжди було цікаво, про що ці двоє розмовляють наодинці, і менш за все він очікував, що вони будуть обговорювати ексі. Тепер, коли Ендрю більше не страдав від синдрому відміни, Рене хотіла помінятися з ним таймами. З кожним тижнем "Лисам" протистояли все більш важчі суперники, а з двох голкіперів Ендрю був сильнішим. Рене пропонувала йому встати на ворота в другому таймі, коли польові гравці вже набігалися та втомилися. Ендрю погодився без заперечень, і вони змінили тему.
Спокійна розмова, втім, швидко переросла в суперечку. Ніл так і не зрозумів, яким чином від будівельних робіт на окраїні кампусу вони перейшли до ймовірності Третьої світової війни. Мабуть, між цими предметами існував якийсь зв'язок, проте Ніл хоч вбий не міг його провести. В кінці кінців він кинув ламати голову, тому що через це пропускав мимо вух саму розмову. Рене вважала, що війна почнеться через недостачу природніх ресурсів, в особливості води, тоді як Ендрю був впевнений, що уряд США в черговий раз вплутається в конфлікт, вплутуватися в який не варто було б, і получить жорстоку відсіч. Часу на те, щоб схилити опонента на свою сторону, в перерві не вистачило, і, оскільки Ніл від ролі арбітра відмовився, сперечальники відклали дискусію на інший раз.
Ваймак зібрав команду на домашній лаві і другу частину тренування почав з впевненої мотиваційної промови. Старшокурсники відчули слова тренера краще за інших. Коли Ваймак знову випустив Лисів на поле, Ден змогла справитися з роздратуванням настільки, що покликала до себе Нікі та Аарона. В неї з Меттом з'явилися нові ідеї на рахунок тактики захисту, і всі четверо коротко обговорили їх на лінії першої чверті. Аарон слухав в силу необхідності, проте на Ден не дивився та ніяк не коментував її пропозиції.
В вівторок тренування пройшло трохи краще, але виключно завдяки тому, що старшокурсники на чолі з Даніель активно старалися налагодити взаємодію зі всіма членами команди. На Аарона їх зусилля не подіяли, Нікі з ентузіазмом відкликався на найменшу прояву теплоти, а Ендрю, як зазвичай, з байдужим виглядом тримався в стороні. Кевін цілу годину розносив кузенів, потім перевів весь гнів на старшокурсників. Нілу від нього дісталося всього кілька уїдливих зауважень, сам ж Ніл взагалі не сказав йому жодного слова.
Як тільки Ваймак оголосив перерву, Ендрю потрусив по периметру поля. Рене виразно подивилася на Ніла. Той сумнівався, чи вважати це запрошенням, але крокував до неї і получив у відповідь схвальну посмішку. Ніл гостро відчував на собі погляди решти та все ж не обернувся. Ймовірно, його тісне спілкування з воротарями нікому не подобалося, і не тому, що він і Кевін все ще були у сварці. Хоча до дружби між Рене і Ендрю Лиси відносилися підозріло, на їхні романтичні відносини ставили вже більше трьохсот доларів, а Ніл ставав на заваді, відволікаючи голкіперів один від одного.
Сам Ніл не мав ілюзій на рахунок шансів Рене, до того ж вона сама завжди відволікалася – то і справа заглядала в телефон та писала есемески. Ніл частково заміняв її в ролі співрозмовника, оскільки мова йшла про можливі шляхи відступу та необхідних запасів у випадку нашестя зомбі. Не дивлячись на повну абсурдність сценарію, Нілу, який мав великий досвід життя в бігах, було цікаво зрівняти пріоритети. Рене наполягала, що важливо зібрати всіх хто вижив, але Ендрю зразу ж відкинув цей варіант.
— Невже ти ні за ким не повернешся?
Ендрю показав їй долоню:
— Таких я можу перерахувати на пальцях однієї руки.
— Мені здається, тренер був би хорошим в бою, – висловилася Рене, коли вони знову пробігали біля лав. Ваймак оглянувся, почувши слово "тренер", але тут же зрозумів, що до нього не зверталися. — Крім того, в нього є ліцензія на зброю.
— Після того як я пару разів вломився до нього в квартиру, він продав пістолет, – розповів Ендрю.
— Що на рахунок Еббі?
— А яка від неї користь? Укуси зомбі не лікуються, а знищувати заражених вона нам не дасть. В додачу тренер не відпустить її від себе ні на крок. Ось нехай сам про неї і піклується, скільки зможе.
Рене кивнула, погоджуючись з доказами Ендрю, і вони перейшли до обговорення більш розумних речей. Ніл, проте, продовжував обдумувати тему і своїх супутників вже не слухав. Що б він робив, якби зомбі-апокаліпсис наступив по-справжньому? Він звик відривати зв'язки та забирати ноги. Якщо кровожадні зомбі нападуть на Південну Кароліну, Ніл, підкоряючись інстинкту, напевно кине все і всіх. Усвідомлювати це було неприємно, але він давно навчився приймати гірку правду про себе.
— Ой, вибачте, – сказала Рене, прочитавши тільки що отриману есемеску.
Вона відірвалася від них і пішла до трибун, притискаючи телефон до вуха. Хлопці продовжили бігти без неї.
— Це Жан, – повідомив Ендрю, скоса глянувши на Ніла. — Пояснеш?
— Я незнав, що Кевін дав їй його номер. – Ніл оглянувся через плече: Рене піднялася всього на кілька рядів, щоб поговорити у відносному усамітнені. Ендрю ніяк не відреагував, і Ніл потиснув плечима: — На банкеті він ніби зацікавився нею. Сподіваюся, вона зможе похитнути його сліпу відданість Ріко. – Помовчавши, він добавив: — Може, тому Метт більше не ставить на вашу пару?
Ендрю не відповів, і пробіжку вони закінчили в мовчанні.
Оскільки тепер щотижневі візити Ендрю до психолога перестали бути обов'язковими і в розпорядженні Лисів було всього дві машини, в середу Ендрю пропустив зустріч з Бетсі. Ніл згадав, що ще не питав його за страховку, і зробив уявну нотатку колись поцікавитися про це. Він хотів покращити момент в перерві, але на пробіжці Рене і Ендрю не переставали говорити, а він не міг просто взяти і перебити Рене посеред розмови. Зручний випадок підвернувся тільки в "Лисячій вежі".
— Ендрю, – гукнув Міньярда Ніл, коли вони висадилися з орендованого автомобіля.
Нікі різко зупинився та з цікавістю поглянув на Ніла. Кевін і Аарон, нікого не чекаючи, слідом за старшокурсниками пішли в гуртожиток. Ніл подивився на Нікі, потім негативно похитав головою, а коли натяк не спрацював, промовив:
— Ми скоро підійдемо. Наглядай за ними.
Нікі з незадоволеною гримасою відвернувся.
— Легко сказати.
Дочекавшись, поки всі Лиси зникнуть за дверима гуртожитку, Ніл обвів парковку повільним поглядом. Господарські служби університету добре попрацювали, відновлюючи порядок; на нещодавнє чп вказувало тільки те, що машин на парковці було менше звичайного. Ніл замітив кільки пікапів та позашляховиків – значить, студентам вже почали повертати автомобілі з сервісу, – проте майже половину машин він бачив вперше.
— З майстерні не дзвонили? – спитав він, знову переключаючи увагу на Ендрю. — Метту зранку сказали, що фургон можна забирати вже завтра, тачку Елісон обіцяли повернути в першій половині дня суботи. А вашу відремонтувати можна?
Ендрю відкрив свій телефон-розкладачку, натиснув на кілька кнопок та передав його Нілу. Заінтригований, Ніл чекав, поки з динаміка не зазвучало повідомлення, яке прийшло на голосову пошту. Механічний голос оголосив дату, а потім пролунали неприємні новини. Шкода виявилася набагато серйознішою, ніж припускалося при первинному огляді; гора сміття на задньому сидінні приховувала пошматовану фанатами "Воронів" обвивку, а багажник оглянули тільки після того, як евакуатор доставив машину в майстерню. Співробітник сервісу просив Ендрю зв'язатися з ним, щоб обговорити можливі варіанти та вартість відновлення колишнього розкішного вигляду автомобіля.
Ендрю привалився до багажника орендованої машини та витягнув з кишені пачку сигарет. Прикурив зразу дві і одну запропонував Нілу в обмін на телефон. Долонею прикривши вогонь від вітру, Ніл спостерігав за виразом обличчя Ендрю, поки той розсовував телефон та сигаретну пачку по кишенях. Здавалось, звістка Міньярда ніскільки не засмутила.
— Ти збираєшся змінити машину, – здогадався Ніл. — Якщо страховка не покриє вартість нової, я оплачу різницю. Ти ж знаєш, у мене вистачить.
Ендрю холодно поглянув на нього:
— Я не потребую твоїх подачок.
— Це не подачка, – заперечив Ніл, — це помста. Ці гроші з самого початку мені не належали, пам'ятаєш? Я говорив тобі, що мій батько вкрав їх у Моріями. Якщо ти ними скористаєшся, то змусиш Ріко відшкодувати збиток, який спричинили його фанати.
— Помста рухає лише слабаками, – сказав Ендрю.
— Якби ти так вважав, то не планував би вбити Пруста.
Прізвище лікаря як і раніше відкликалося в роті їдкою кислотою, обпалювала язик і горло, але її виявилося недостатньо, щоб пробити пролом в спокою Ендрю. Міньярд цілу вічність мовчки дивився на Ніла, потім затиснув сигарету в зубах і жестом покликав до себе. Ніл був впевнений, що зараз натрапить на ніж – він ж знову згадав Пруста, – і все ж таки слухняно зробив крок вперед. Ендрю залізною хваткою стиснув його потилицю, лишивши можливості відступити, притягнув голову ближче і видихнув дим йому в лице.
— Це не помста, – сказав Ендрю. — Я попереджував, що зроблю з ним, якщо він доторкнеться до мене. Я всього лиш тримаю своє слово.Він почекав, поки до Ніла дійде, потім відпустив його. Коли він знову підніс сигарету до рота, Ніл її відібрав. Розлавмав на дві частини і кинув під ноги на асфальт. Ендрю байдуже прослідкував, як частинки покотилися в різні сторони, та підняв очі на Ніла.
— Дев'яносто один відсоток, – заявив він.
— Просто візьми гроші, – сказав Ніл. — Минулого разу ти купив автомобіль ціною чиєїсь смерті. Тепер ти можеш купити його ціною життя – мого життя. На ці гроші я збирався зробити собі нові документи після того, як втечу звідси. Завдяки тобі вони мені більше не потрібні.
— Твоє життя вже оцінено, і ти вже за це платиш, – помітив Ендрю. — Неможна продати одну й ту ж річ двічі.
— Ти загубив право називати мене впертим. – Коли Ендрю недбало потиснув плечима, Ніл сказав: — Давай укладемо нову угоду.
Ендрю по-пташиному схилив голову набік.
— І що ж ти хочеш?
— А що ти можеш мені запропонувати?
— Не задавай питання, відповіді на які ти вже знаєш заздалегідь.
Ніл спантеличено нахмурився, проте Ендрю не потрудився пояснити, що мав на увазі. Він підняв руку і повернув її долонею наверх. Ніл, розгубившись, просто дивився на неї, і тоді Ендрю вказав на його власну руку. Нілу стало цікаво; він повторив жест. Ендрю забрав сигарету з його розслаблених пальців і встромив собі в зуби. Вона майже згасла, проте Ендрю повернув полум'я до життя, зробивши глибоку затяжку.
— Взагалі-то вона моя, – сказав Ніл.
— А, так? – незворушно відгукнувся Ендрю.
Ніл не став повертати сигарету і просто спостерігав, як курить Ендрю. Той мовчки дивився йому в очі. Чекає умов угоди, здогадався Ніл. Він поняття немав, про що повинен попросити, але прекрасно знав, що зіпсувати все – простіше простого.
Здоровий глузд підказував, що варто було б вимагати перемир'я з Аароном, проте, якщо нав'язати мир силою, ні тому, ні іншому брату радості це не принесе. Треба просити про щось, що об'єднає Лисів, наприклад про відновлення спільних вечерь і перегляду кіно, як було у відсутності Ендрю. І все ж Ніл завагався; він відчував, що втрачає свій шанс. Вмовити Ендрю відсвяткувати Хелловін всією командою виявилося на диво легко. Втім, що тут дивного? Ще осінню Кевін сказав: " Людиною легко керувати, коли знаєш, що їй потрібно". Просто раніше Ніл не знав, що потрібно Ендрю – точніше, хто. Ні, в цю сторону думати точно не треба. Думки Ніла перенеслись від Хелловіна до "Райських сутінок" і кафе "У красуні". Ось воно!
— Я хочу, щоб ти перестав закидатися "крекерним пилом".
— А говорить, що не праведник, – задумливо промовив Ендрю скоріше собі, ніж Нілу.
— Був би я праведником, заразом попросив би тебе зав'язати з сигаретами та бухлом, – заперечив Ніл. — А я говорю тільки про "пил". Тебе все одно не вставляє, і, крім того, це лишній ризик. Третя залежність тобі не потрібна.
— Мені взагалі нічого не потрібно, – тут же нагадав Ендрю.
— Ну, якщо не треба, то і кинути буде легко, – підсумував Ніл. — Так?
Ендрю задумався, потім клацанням пульнув сигарету в Ніла, і вона пропалила тканину футболки. Ніл затоптав впавший окурок. Крижаний погляд, яким він зміряв Ендрю, не отримав дій – той вже спрямував погляд кудись вдалечінь, виглядаючи більш цікавий об'єкт.
— Я так розумію, ця істерична витівка означає "так", – сказав Ніл. — Вечером занесу тобі гроші.
— Правда? – Ендрю перевів очі на Ніла. — Прям візьмеш і занесеш? Нікі сказав, Аарон більше нехоче бачити тебе в нашій кімнаті. Щось там на рахунок того, що ти сунеш ніс не в свої справи. – Він не визначено махнув рукою. — По телефону з тобою якось важко зв'язатися, так, може, в лице мені скажеш, з чого раптом тебе так цікавить життя мого брата?
— Воно мене не цікавить.
— А тепер без брехні.
— Не цікавить, – повторив Ніл. — Я терпіти його неможу, але в нас зовсім нема часу. Я ще в листопаді говорив тобі, що ми не проб'ємося в фінал, якщо будемо розрізнені. Ви вдвох тягнете нас назад. Мені потрібно було з когось почати, і раз вже всі ставлять на відносини Аарона і Кейтлін, я подумав, що він за неї буде боротися.
— Оце був би цікавий поворот, – байдуже сказав Ендрю. — А також марна трата сил та часу. Поборотися він може, тільки в нього нічого не вийде.
— Ти повинен його відпустити.
— Так? – Ендрю ніби почув новину. — Справді?
— Не відпустиш – втратиш брата взагалі, – сказав Ніл. — Він і дальше буде відштовхувати Кейтлін, якщо ти змусиш, але він тебе зненаведить. Він буде рахувати дні до закінчення універу, а потім попрощається з тобою назавжди. Ти ж не ідіот, ти сам це розумієш. Відпусти його зараз, якщо хочеш, щоб він колись вернувся.
— Та хто тебе взагалі питав?
— Мене не треба питати. Я по своїй волі висловлюю свою думку.
— А ось дарма, – застеріг Ендрю. — Діточок має бути видно, але не чутно.
— Значить, коли я тобі брешу, ти відмахуєшся, а коли говорю правду – ігноруєш?
— Ніяка це не правда. Істинна правда незаперечна і неупереджена, її нічим не спотворити. Схід сонця, ім'я Абрам, смерть – ось це правда. Неможна розглядати щось крізь призму своєї одержимості та стверджувати, що це істина. Ні себе, ні мене ти цим не обдуриш.
— Якщо ти хочеш почути напівправду, то її і отримуєш, – сказав Ніл. — Якщо тобі не подобаються мої відповіді – це твоя проблема, а не моя. Але раз вже заговорили про одержимість і життя Аарона, що ти маєш намір робити на суді? Вона ж там буде, правильно? Я маю на увазі Кесс, – уточнив він, хоча був впевнений, що Ендрю і так його зрозумів. — Тобі доведеться зустрітися з нею обличчям до обличчя.
— Видно, але не чутно, – повторив Ендрю. Він промовив це скучаючии тоном, проте Ніл безпомилково зловив в його голосі погрозу.
Вирішивши, що на цьому пора закінчити, він пішов в гуртожиток.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Свита короля. Все заради гри. Книга 3
Ficção Adolescente«Свита короля» - продовження бестселерів Нори Сакавич «Лисяча нора» та «Король Воронів» та третя частина сенсаційної трилогії «Все заради гри». Час закінчується. Опинившись в Університеті Пальметто, Ніл Джостен знав, що не доживе до кінця року, але...
