Мисливці

Їх час

За іронією долі, спали вони в одній крихітній кімнатці на другому поверсі шинка. Міндже наполягла, "хочу бачити вас частіше, як це було раніше" - промовила, а хлопці під її пронизливим поглядом погодились. Зрештою, це лише кілька днів. А тоді вони знову відправляться на нові завдання, хто куди, може й не повернуться більше. Та зараз вони, два величезних чоловіка мостяться не маленьких, майже дитячих ліжечках у кімнаті, де тиша гостріша мечів, що у них під рукою. Звичка з роботи, не більше.

І от, коли Морфей уже майже хапає Техьона щупальцями своїми піщаними, у вікно хтось настирно стукає. На другому поверсі, ага. Він бачив як теж до біса сонний Чонгук підходить до скла, відкриваючи шибки. До кімнати влітає ворона. Пір'ячко чорним кольором блищить, на лапі щось сяє теж. Певно, вкрала у когось щось знову. Сидить на руці господаря, що очі тре, і горделиво у очі Техьона зазирає. Вірна ця птаха, та у них з Кімом теж постійні суперечки, як із її господарем, між іншим.

- Ребекка? - сонно тягне Чон. О, так. Це тільки він міг вигадати таке ім'я для ворони. У його виконанні це звучить доволі... Техьон сказав би, що мило. Звісно, що може бути милішим за величезного татуюваного чоловіка з вороною на мускулистій руці, що брови хмурить через сонливість. Правильно, лиш те, як цей от чоловік ребеккою птаху кличе. Абсурд. Та Кіму подобається

- Якого біса ця перната знову прилітає вночі і довбеться у вікно? Навчи її манерам - ниє, ніби сонно Кім, до стіни відвертаючись

- Ти ж не спав, виходить, тебе ніхто не збудив. Тож набери води до рота й замовкни, бо тебе манерам вчити доведеться - це що, Чонгук змучений? Голос звучить саме так. Техьона навіть совість неприємно вколола. Тож він все ж вирішив мовчки спати. Не тому, що Чон так сказав, аж ніяк. Ну, може трошки.

***

- Ребекка, чорти б тебе побрали! Бісова птахо! Я на тебе арахусів нацькую - і кидає в неї першу трапившу до рук річ, тобто чобіт. Той не долітає до цілі, вдаряється в стіну й лишає відбиток на білій фарбі. Кім відчайдушно стогне. Ще й стіну тоді віддраювати доведеться...

Як він казав, це вірна птаха. Але у них з Кімом із самого початку не склалося. Арахусами він її просто лякає, хоч і не знає, розуміє вона про кого він чи ні. Арахуси - це такі велетенські павуки, птахам у раціоні надають перевагу, але й від людей носа не крутять. Гидкі створіння, насправді. І він би не став таких слів вороні говорити, бо Чон її все ж любить, і які б у них не були відносини, він все ще цінний для нього член родини, якби оця от Ребекка із самого рання не збудила його не милим співом солов'їним, а укусами по всьому тілу, допоки він нестерпно не завив від болі.