Неначе сонця світлий промінь,
Ти поселився у мені,
Освічуєш мого життя
Однакові і сірі дні.
Неначе шелест того листя
В осінню пору серед дня,
Я чую голос твій барвистий,
Що дав мені не раз натхнення.
Неначе тихий океан,
Душу мою розхвилював,
Заставив прокинутись від сну
Й зустріти разом цю весну.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кілометри
PoetryЗбірка моєї поезії. Кохання, самотність, пошук себе, життя та його випробування.
