Ти витрачаєш купу часу і сил
На те, щоб не бути собою.
Твій образ - жалюгідна ілюзія, пил,
Твої слова обросли фальшю гидкою.Ти піднесла себе вище небес,
Твій голос - це підступний спів серени.
Твій біль - це твій малий прогрес,
На тлі щасливої брехні арени.Ти вже й себе не чуєш і не бачиш,
Напевно, не знайду тебе я більше.
Я знаю, коли нікого поруч, плачеш,
Та твоя маска просто чергове кліше.Я знаю, яка ти прекрасна зовні,
Я бачу наскрізь твою душу чарівну.
Немаю сил терпіти очі твої, що сльозами повні,
Відкрийся світу, покажи хто ти.

ВИ ЧИТАЄТЕ
Кілометри
PoetryЗбірка моєї поезії. Кохання, самотність, пошук себе, життя та його випробування.