Найбільш болить, коли втрачаєш,
Того, хто дорогий душі.
Нестерпно серце розриває
Й не відпускає,
не дає забути.
Змушує знову пережити,
Моменти щастя
й горя хвилини,
І не дає ізолювати розум,
Все наповняючи сльозами домовину.
Та потім стане легше з часом,
Минатимуть роки, і втрата
Потрохи буде відпускати,
І наче птах у вирій полетить.
Та завжди буде пам'ятати
Душа, бо кожне горе
її частину забира собі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кілометри
PoetryЗбірка моєї поезії. Кохання, самотність, пошук себе, життя та його випробування.