Експрес мого життя все мчить вперед,
І вже хтозна який шлях подолав.
Куди він їде, скільки часу мине,
До миті у яку його хтось наздогнав?А скільки раз міняв маршрут цей потяг?
А скільки раз ще зійде з колії?
І чи можливо, що в якийсь момент він десь застряг,
Без змоги рухатись до основної цілі?Експрес такий швидкий на перший погляд,
Такий нескорений і відчайдушно молодий,
Та хто ввійде у двері мого потягу,
Чекає шлях цих пасажирів непростий.Він буде рухатись до свого місця невпинно,
Він не зійде зі свого шляху, точно ні,
Та скільки ще йому залишилось зупинок,
Відомо лиш одному – не мені.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кілометри
PoetryЗбірка моєї поезії. Кохання, самотність, пошук себе, життя та його випробування.