Кілометри

Життя

Життя поставило чіткі крапки –
Усіх тримає на своєму повідку,
Кого поближче, кого пустить далі,
Хтось звільниться з його полону.

Воно нас кидає і б'є щоденно,
Принижує, спускає із небес,
А ми все йдемо по ньому невпинно,
Переправляємось, неначе через міст.

І хтозна, коли землі доберемось?
Хтозна, що нас чекає у кінці?
Та поки змогу маємо – борімось,
Бо хто незгоди подолає, як не ми самі?