Вкрадена демоном

Кабінет виглядав сучасним. Дуже гарний і великий. Диван, стіл, крісла все виглядало гармонічно. Ти розглядала кімнату та пройшла до середини кімнати. У тут тобі шепчуть на вушко:
- Що ти тут робиш мила?
Від не очікуваності ти різко розвернулася, позаду тебе стояв П'ятий. Ти не могла нічого сказати. Ти думала що його не має дома. Він взяв мене за талію та притягнув до себе. І прошептав:
- Я не чую відповіді
- Я просто хотіла пройтися по дому
- Але зайшла суди?
- Та, ти мені не показував цю кімнату і – перебив він тебе
- І ти з цікавості зайшла сюди
- Та, чого ти мені не показав цю кімнату?
-Тому, що це мій кабінет і сюди не можна заходити нікому. А ти що вже склала пузлі?
- Та
- Ну ходи покажеш
Ви разом пішли у спальню. На підлозі лежала картина з пузлів.
- Молодець, гарно вийшло ангелочок
- Дякую
- Знаєш в мене в кабінеті є ще пузлі, хочеш їх скласти?
- Мг
- Ну пішли
Ви пройшли назад в кабінет
- Ти казав що сюди не можна нікому заходити
- Ти вийняток
Він підійшов до свого робочого стола і з ящика дістав 3 коробки пузлів.
- Прошу ангелик мій, можеш сісти на диван
- Ні я на підлозі буду збирати
- Підлога холодна ти на ній сидіти не будеш, ще простудишся. Хіба чекай я тобі ковбик принесу.
П'ятий вийшов з кабінету, а ти знову оглянула кімнату. Через хвилин 5 приходить П'ятий з ковбиком в руках. І положив на підлогу.
- Не тепер можеш сідати
Ти сіла і почала складати пузлі, а хлопець пройшов до свого робочого місця і продовжив розбирати різні документи. Так і пройшов ваш день. Ти складала пузлі, а П'ятий розбирав документи і час від часу дивився на тебе. Коли хлопець закінчив усю свою роботу він почав спостерігати за тобою. Ти 10 хвилин сиділа і ніяк не могла скласти останню коробку пузлів. П'ятий встав та підійшов до тебе.
- Давай допоможу тобі моя люба, а то щось у тебе не виходить
Ти просто мило усміхнулася, від чого у П'ятого піднявся настрій. Ви разом почали складати пузлі, пройшло хвилин 30 і ви закінчили.
- Дякую що допоміг
- Прошу мій ангелочок
Ти роздивлялася все що ти склала, а П'ятий подивився на годинник на якому була сьома година вечора.
- Ууу щось ми засиділися ангелочок мій, ти не голодна?
- Ну є трішки
- Ну тобі пішли повечеряємо
Ви спустилися на кухню та почали готувати вечерю. Ви приготували тушені овочі з рисом. Сіли за стіл ви почали їсти. Їли ви в тишині цю тишину перервав П'ятий.
- Ангелочок мій завтра до нас прийдуть гості, тому вибери якесь красиве плаття, найдеш у гардеробі
- Гаразд, а хто прийде?
- Побачиш
Повечерявши ви піднялися у спальню. Ти пішла в гардероб, щоб переодіягнутися, але п'ятий протягнув тобі футболку
- Тримай
Ти взяла, а хлопець розвернувся до тебе спиною знак того, щоб ти переодягнутися. Ти швиденько зняла футболку та штани та оділа футболку.
У цей же момент повернувся хлопець
- Тобі личить
І почав сам роздягатися, нічого не сказавши тобі. Швидко повернулася і пішла лягати на ліжко. Ти вже закрила очі, і ти відчуваєш що тебе притягує до себе хлопець. Ти хотіла вилізти з його обіймів, але зрозуміла що це не має сенсу тому просто заснула.