Вкрадена демоном

І п'ятий мовчки пройшов у вітальню і почав дивитися телевізор. Ні мені все одно цікаво чого він тоді так відреагував. Ти пройшла до вітальні та сіла поряд з П'ятим на диван.

- П'ятий

- Що таке сонце?

- Чого ти так відреагував коли я тебе відігнала від духовки?

- Прям взяв і все тобі розказав. Тобі ж цікаво? А я впевнений що та, тоді сядь мені на коліна і все розкажу тобі. – з усмішкою сказав він

Ось засранець.

- Обійдешся.

- Ну тоді не дізнаєшся.

- А мені вже не цікаво.

- Ну-ну

А тобі і справді було дуже цікаво, але ти не хотіла виконувати умови хлопця. Туму ти вирішила просто сидіти і робити вигляд що тобі і вправду усе одно щоб сам все розповів тобі. Але ти глибоко помилялася оскільки П'ятий просто продовжив дивитися телевізор.

- А може ти просто розкажеш?

- Ні

Пройшло хвилин 5 ти не могла вже терпіти інтерес узяв верхи тому ти все таки сіла на коліна до хлопця з незадоволення. Як що я один раз сяду небо не впаде на землю, а моя гордість і достойність та, але це тільки з цікавості.

- Хг я думав що ти не згодишся, але як ми і домовлялися я тобі розкажу.

- Давай розказуй і я встану

У очах хлопця знову промайнув сум.

- Моя мама любила домашню випічку, тому в нас дома завжди були різні тістечка, пироги, булочки, але після смерті мами в нас більше ніколи не появлялася домашня випічка. А твій пиріг був дуже схожий на запах з дитинства. Ось тому так і відреагував.

Оу видно я заділа його за живе, болюче. Він дуже сильно переживав, як його заспокоїти?

- П'ятий, мені дуже шкода я співчуваю тобі.

Ти акуратно обійняла його. Спочатку хлопець застиг в ступорі це збило його зпантелику, ти сама його обійняла, але потім він зробив це теж у відповідь.

- Дякую сонце.

Трішки засоромившись ти встала і пересіла на диван.

- Може ти вернешся на місце?

- Хватить з тебе, занадто багато честі і це тільки і-за того що мені стало тебе шкода.