Вкрадена демоном

Ти проснулася від дотиків на своєму тілі.
- Просинайся сонце
- Боже чого так рано? Я хочу спати ще!
- Давай вставай ти забула що сходні гості прийдуть.
- Я хочу спати, почекають гості.
- Ні сонце моє, вставай.
Говорив хлопець паралельно гладивши твоє стегно. Ти дьоргнула ногою.
- Добре - холодно і сонно промовила ти. Настрою у тебе не було.
- Як же добре коли ти слухняна. Чекаю тебе на кухні.
Усміхнувшись він пішов. Ти встала і пішла у ванну кімнату. Твій погляд впав на вікно, через яке ти пробувала втекти. Ти підійшла до нього...
- Він навіть і тут ручки зняв. Я тут як у тюрмі. Ну за те спокійно душ прийму, без лишніх лиць.
Ти швидко прийняла душ, вмилася, зробила легкий макіяж та зачіску. Та пішла назад у кімнату в гардероб. Там було доволі багато різних суконь, але твій погляд впав на чорну сукню, воно не було вульгарне, а просто гарна сукня яка підкреслювала твою фігуру. Одівшись ти спустилася у низ, де чикав П'ятий. Хлопець відразу помітив твою присутність. Він подивився на тебе зверху до низу та підійшов до тебе.
- Хороший вибір мій ангелику, ти дуже красива.
Ти мовчки сіла за стіл де вже чекала на тебе тарілка з кульками та молоком. П'ятий сів навпроти тебе і пив каву. А ти ложкою коверяла в тарілці.
- Коли прийдуть твої гості?
- Ооо зовсім скоро тому їж швидше.
- Я бачу у тебе хороший настрій.
- Так, а у тебе ні. І чому?
- Не виспалася.
- Цікаво чого це?
Цікаво чого? Я сплю з не відомою мені людиною і він ще запитує чуму? Ти не хотіла йому говорити, бо розуміла що до добра це не доведе туму просто продовжила їсти. Хлопець теж нічого не сказав продовжив пити каву та чекати коли ти поснідаєш. Ти доїла, помила за собою посуд і тут пролунав дзвінок у двері.
- Я відкрию – сказав хлопець
- Я з тобою
Разом ви пройшли до коридору, ти стояла біля стіни не далеко від хлопця і дивилася як він відкриває двері. І на порозі пройшли якийсь чоловік з дівчиною. П'ятий підійшов до тебе та обійняв за талію.
- Доброго дня
Сказав чоловік, над головою була позначка «демон» він був високого росту, у костюмі, з чорним волосся, з карими очима, виглядав він доглянуто та багатим. Біля нього стояла дівчина, зростом як і ти, блондинка з довгим волоссям, зі світло зеленими очима та з окулярами, одягнена була у коротке, але дуже милу сукню білого кольору з рожевими квітками. Вона теж привіталася.
- Добрий день
- Нілі знайомся це Девід і його дівчина...
П'ятий не встиг нічого сказати як ти його перебила
- Маргарет Кеп
Всі троє подивилися здивованим поглядом на тебе
- Звідки ти її знаєш? – запитав Девід
- Ангелочок? – доволі розгублено запитав П'ятий
- Ти пропавший ангел. Тебе шукали цілий минули рік, але так і не найшли. Твоє ім'я висить на стіні пропавших без вісті ангелів назавжди.
Всі були в некомфортній обстановці
- Так добре, дівчатка ідіть у кімнату, а ми з Девідом поговоримо
- Добре – відповіла Маргарет поцілувала Девіда сказала – Не сумуй – він у відповідь просто посміхнувся.
А ти просто розвернулася і пішла в кімнату, а Маргарет побігла за тобою. Ти тонула у своїх думках.
Дівчина? Так ось куди вона пропала. Її не могли найти. Не могли допомогти. Значить і мені не треба надіятися на допомогу, прийдеться робити все самій. Ви йшли просто мовчки до спальні.
- Нілі
- Значить ти зустрічаєшся з демоном?
- Нілі давай я тобі все розкажу...
- Добре
Разом ви сіли на ліжко і дівчина почала розказувати.
- Розумієш. Я також сподобалася демону і також вкрали як і тебе. Знаєш ми як домашні тваринки, нас люблять і цінують та піклуються про нас. Повір тобі просто потрібно звикнути і треба постаратися, щоб він тобі сподобався також так буде легко. Я закохалася і тепер все у мене добре і у тебе буде добре.
- Я не збираюся цього робити! Я повернуся додому! Я не здамся як ти!
- Ти думаєш що я нічого не робила? Так я також як і ти пробувала втекти і в мене це навіть вийшло, якби мене не знайшли як я йшла дорогою. Я пробувала і не раз. Все без успішно. Мене все одно знаходили до того як я була на шляху до школи. І повір не всі демони мають терпіння, ти не знаєш що буде з тобою як що ти втечеш.
- А у мене є надії?
- Не знаю можливо ні, а можливо та. Я не хочу тебе засмучувати.
Говорила вона тримаючи мене за руку.
- Давай краще чимось займемось я вже давно з ангелами не розмовляла.
- Чесно говорячи я теж не проти провести час з ангелом. Пробач що я себе так вела.
- Та нічого я тебе розумію та не ображаюся
- Я рада, що будемо робити?
- Я бачу у тебе дуже гарний макіяж, зробиш і мені такий? А то у мене не так як у тебе гарно – усміхнулась вона
- Чого в тебе доволі не погано вийшло, просто можливо ти трішки не ті техніки використовуєш, зачекай хвилинку я піду за косметикою.
- Ок
Ти швидко сходила до ванни, узяла усе що тобі потрібно і повернулася.
- Я тут
Ти стерла макіяж з Маргарет і почала робити новий ти їй розказувала все що ти і сама знала. Ви висилилися та сміялися. Розмовляли про усе на світі.