Вкрадена демоном

Ранок наступного дня Нілі проснулася о 08:00, зробивши усі ранкові справи, ти вирушила до кофітерію, оскільки залишалося 30 хвилин до пар ти вирішила поснідати у кафе. Прийшовши туди Нілі замовила чай. Узявши чашку теплого чаю ти сіла за вільний столик. Вирішила почитати книжку. У кафе панувала гармонія спокою та тиші, але раптом цей спокій перервав чоловічий голос, який прошепотів тобі на вухо.

- Я ж говорив що ми ще зустрінемося.

Повернувшись ти побачила того самого демона з яким ти зіткнулася вчора.

- Ну привіт ангелик!

- Відстань від мене, будь ласка! – перелякано сказала Нілі

- А вчора ти була ввічливіша.

Він вдихнув запах її волосся і сів поряд. Відсунувшись ти сказала

- Перестаньте! Що вам потрібно?

- Ну, наприклад ти.

В цей же момент продзвенів годинник на твоїй руці. Прийшло нове завдання.

« Розбір документів в архіві ангелів». Узявши книжку ти вибігла з кофітерію в архів.

- Знову втекла – сказав з усмішкою на лиці хлопець

Прибігши в архів твої перші слова:

-Ого

Архів був величезним. Багато рядів з полицями на яких зберігалися теки. Ти почала розбирати різні документи, теки та папери. Та зайшовши в один з рядів, Нілі хтось схопив.

- Знаєш ангелику не ввічливо втікати – промовив той самий демон який слідкує за тобою

- Відпустіть мене і взагалі як ви сюди потрапили? — розгублено та зі страхом на очах сказала Ніл

- Ангелик я не такий демон як і всі. І давай на ти. Я П'ятий)

- Я не маю жодного бажання знайомитися з вами, відпустіть мене негайно! – вже кричала Ніл

- А ти ангелик з характером.

Він стиснув твою талію сильніше, Іза чого стало ще страшніше. І вже ледве шепотом промовила:

- Відпустіть, будь ласка

Нічого не відповівши П'ятий дивився прямо в очі Ніл. Дивився він з легкою усмішкою. Це продовжувалося приблизно секунд 10 поки в архів пролунав чийсь ніжний голос.

- Нілі ти тут?

Повернувшись двоє в сторону де пролунав голос. П'ятий сказав:

- Потім поговоримо ангелик. Тебе шукають біжи!

Він відпустив її. І ти без лишніх роздумів побігла. Прибігши до джерела голосу і побачила.

- Нілі ну нарешті я тебе найшла

Це була твоя подруга Ханна, над головою з відмітку Ангел.

- Привіт ти не уявляєш на скільки я рада тебе бачити зараз

- Щось трапилось?

- Ні все добре, ти щось хотіла?

- Ти що забула сьогодні спільна пара з демонами, сказали бути усім.

- Точно я з тими завданнями вже про все забула.

- Пішли вже, а то не гоже ангелам запізнюватися.

Разом з Ханною ми йшли по коридорах школи та розмовляли про завдання. Ось ми вже прийшли до аудиторії, сіли на місця для янголів та чикали початок уроку. Потихеньку аудиторія наповнювалася студентами. Заходили компаніями ангели та демони. І з однієї компанії демонів ти помітила погляд на собі.

- Ханна ти не знаєш хто це за демон?

- О це П'ятий Харгрівс. Зло в чистому виді, до того ж бабник. З ним краще не зв'язуватися він завжди отримує те що хоче, всі танцюють під його дудку, тільки я цього тобі не говорила.

Мг ситуація не знайкращих подумала я. Разом з цією думкою почалася лекція. Пара пройшла як завжди, нічого нового, за винятком того що П'ятий весь час дивився на мене. Цей погляд був таким нібито він щось планує зробити, але я не дала цьому значення. Ось день підбігає кінця, та пройшов як завжди нічого нового. Просто пара за парою, після спільної пари я більше сьогодні не зустрічала П'ятого, може це навіть і краще. Ну ось я йду коридором гуртожитку, панувала гробова тиша, нібито ніхто тут не проживає. Але тут мене б'ють по голові чимось важким. Я втрачаю свідомість і останнє що я побачила це чоловічий силует який сказав:

- Ну ось ти й попалася ангелочок...