Всеодно,ти будеш моя..

1 частина

03:17:
Я не спала.Розмовляла по відео-дзвінку з хлопцем.Тут почула якийсь шум..
-Котик,зачекай..
Я почула музику зверху.Я вирішила потерпіти,поки музика не виключиться.Але пройшло 20 хв,музика стала ще голоснішою.
-Саша,я вже НЕ МОЖУ ЦЕ ТЕРПІТИ.Зачекай,я йду розберусь.
Я вийшла в піжамі з квартири,і піднялась по сходах на наступний поверх,постукала в квартиту.Пройшло 2 хвилини,ніхто не відкривав.
-Ні,ну мало того,що музика на пів міста,та ще й не відкривають.
Після цих слів двері відкрив молодий блондин в одних шортах.
-Що треба?
-Скажи мені,ти ідіот,?НА ДВОРІ 3 НОЧІ,ЯКА МУЗИКА?Виключи негайно!
-Пфф,а ти хто,щоб мною керувати?Йди спи,малолітка.
-Я МАЛОЛІТКА?!?!
-Тут хтось є крім нас?
-Повторяю ще раз для тупих,виключи музику!
-Якщо щось не подобається-переїзжай
-Значить слухай сюди,я тільки сьогодні сюди переїхала,і переїзжати ще раз я не збираюсь!Виключи музику і дай спати людям!
-Ти думаєш я буду тебе слухати?
-Та пішов ти!
Хлопець посміхнувся.
Я швиденько збігла зі сходів в квартиру.
-Неадекватний придурок!
На годиннику було 03:40.Я вирішила лягти спати,і забути про ненормального сусіда.
Ранок.07:40.Продзвенів будильник.
Нове життя-нові звички.Я вирішила почати день з пробіжки.Одягнулась,взяла пляшку води та побігла.Пробіжка була ідеальна,після неї я порозминалась та погуляла парком.8:23.Я піднялась до квартири,під дверями був шикарний букет квітів
-Хмм,неочікувано,від кого букет?
Я побачила записку,в якій було написано"Вибач,за нічну музику".
Зрозумівши від кого квіти,я викинула їх у смітник.Я почала шукати ключі,щоб відкрити двері,краєм ока я побачила,що він піднімається по сходах,моє серце зупинилось на мить.Новий сусід розмовляв по телефону.
-А,ну зачекай хвилинку,я тобі зараз передзвоню.Ну привіт
Я промовчала.
-Можливо зайдеш до мене,познайомимось?
-Ми знайомі.
-А я хочу поближче.
-А я ні!
Він точно ненормальний...
Твої думки перебив дзвінок від "Сашуня💋"
-Привііт,Т/І.
-Привіт.
-Я на день в Київ заїхав,через годинку буду в тебе)
-Нарешті тебе побачу,буду чекати)
-До зустрічі,моє золотце))
-До зустрічі!
Я вирішила зробити романтичну вечерю,швиденько одягнулась і побігла в магазин,стоячи на кассі я побачила його.Так,так саме його-ненормального сусіда.
Чорт,черга кілометрова,хоч би він мене не побачив...
-Оуу,яка зустріч.
Я промовчала
-Може,нарешті скажеш своє ім'я?
-Зобов'язана?
-Я Міша,але для тебе Михайло Петрович.
-Хахахах,не сміши мене.Будеш Мішаня.
Черга підійшла до мене.
Я вийшла з магазину і почула кроки ззаду мене.
-Трясця,він мене вже дістав-сказала я пошепки.
-Красуне,зачекай.
-Не спілкуюсь з незнайомцями.
Я прискорила кроки,щоб відірватись від Міши.Під під'їздом чекав мій хлопець.
-Сашууня,привііт,я так за тобою сумувала.
Я побігла до хлопця й поцілувала його.
-Т/і,нарешті я зміг побачити тебе)
За цим всім спостерігав Міша.
-Т/і,а це хто?
-Та це мій сусід,не звертай уваги)Тримай ключі,а я тебе наздожену.
-Добре,тільки не затримуйся)
Саша зайшов в під'їзд.
-Т/і,гарне ім'я)
-Значить так в мене є хлопець,і я його люблю!І між іншим,він гарний!Відчепись від мене!
-Ну хлопець,звісно,гарний,але я ж краще.Зайдеш до мене на ніч?)
-Що?Я тобі не якась шлюха!
Я взяла його за комір,щоб скзати йому це прямо в лице
-Воу,воу,мала заспокойся,я заплачу скільки захочеш)- посміхаючись сказав хлопець піднявши руки в вверх,ніби злочинець.
-Значить так,слухай сюди,я українською мовою тобі говорю-не наривайся!
Я швиденько зайшла в під'їзд та піднялась в квартиру,там чекав мій хлопець.
-Сашунь,вибач,будь ласка,він реально хворий!
-Сонце,мені всеодно на нього,ходи я тебе обійму.
Його сильні і водночас ніжні обійми змусили мене забути про все.
-Котику,я дуже за тобою сумувала
-Я теж)
І тут ви почули дзвінок в двері
-Т/і ти когось чекаєш?
-Та ні
Я відкрила двері і розчарувалась
-Т/і хто там?
-Знову цей придурок..
-То що зайдеш до мене сьогодні?
-Т/і,про ще це він?
-Саша,зачекай.
-То що?
-До придурків не хожу.
-А я думав всіх відьм вже спалили.."Хлопець"як ти з нею ще разом?Вона ж відьма
-Що ти сказав?-сказав Саша закочуючи рукави кофти.
-Саша заспокойся!
-Все,алівідерчі.
Я закрила двері прямо перед носом Міши.
POV Міша:
-Ну нічого,всеодно ти будеш моя..