Всеодно,ти будеш моя..

5 частина

Я була дуже зла,Мудрик хотів щось добавити,але махнув рукою і пішов..
-Скажи,він завжди був таким придурком?-спитала я в Артура,який сидів поряд з відкритим ротом.
-Ем..насправді ні.Я не знаю,що з ним останнім часом.Він так змінився.Цікаво,що на нього так повпливало?Я й гадки не маю.
-А де всі?На вулиці тільки ми.Назар десь в палатці,а решта?
-Вони хотіли відволіктись від цієї ситуації.Пішли мафію грати.Йдем з ними?
Я подивилась на годинник.
-Ого,пів 1,я дуже втомленна,я йду спати.Ще раз дякую,що врятував і що дав кофту.Добраніч.
-Солодких снів!-посміхнувся Артур.
Ми знову їхали в автобусі.Я старалась заснути,але через шум не могла цього зробити.Цю ніч я спала дуже погано і ще крім того,зранку я проснулась з нежиттю і кашлем."Супер".
-Хочеш подивитись фільм?-запитав Назар.
-Ооо так,а який?
-"Прокляття Анабель 2".
-Добре-відповіла я,відчувши,що цієї ночі я теж не буду спати.
-Дім,милий дім-говорила я,відкриваючи двері своєї квартири.
В той момент,я побачила на сходах Мішу.Я була здивована.НІ,НЕ ТАК.Я БУЛА ДУЖЕ ЗДИВОВАНА.Я перший раз бачу його таким "розбитим"і подавленим.Темні круги під очима свідчили,що він не спав..Невже це через мене?Знаєте,можливо,це звучить жорстоко,але так йому і треба!Через нього я мусила мерзнути вночі і морально принижуватись перед всіма.Я боковим зором подивилась на Мудрика.Він дивився на мене.Я зразу відвела погляд.Мені різко стало погано,я закашлясь і почала задихатись.
-Все добре?-забеспокоїно спитав Мудрик.
-Так-сказала я не перестаючи кашляти-Застуда-додала я.
-Це все через мене...-говорив він-Послухай,Т/і,прошу,вибач за цю дурну ситуацію.Ми чесно не хотіли так зробити,не знаю що тоді на нас найшло.
-Міша..Мені потрібно подумати,розумієш?Все дуже складно,я не можу прийняти цей факт,що я ледь я не померла!Це все дуже серйозно.Я не розумію,чому ти так ненавидиш мене,щоб поступити так?Що я тобі зробила,що ти так відносишся до мене?-запитала я його,дивлячись йому в очі.
-Та,ні.Я не ненавиджу тебе..Це все дуже важко-після цих слів я ще більше закашлялась.
Ууух,треба випити щось тепленьке,щось мене морозить.
Ранок
Сьогодні до універу я не пішла,адже мені було дуже погано.Супер!В мене піднялась температура до 38,8.Я не спала і була дуже сонна,але заснути я не могла.По звукам якось стукотіння через стіну,я зрозуміла,що сусід теж вдома.Я не знаю чи пробачу його..Я не тримаю образ довго,але все ж таки це було небезпечно..Від моїх думок мене перебили 2 повідомлення,від
Назара і невідомого номера.Я вирішилв відповісти Назару.
СМС
Н:Привіт,ти чому не в школі?
Я:Захворіла,дуже погано себе почуваю.
Н:Співчуваю(((Але у мене для тебе хороша новина,тому одужуй поскоріше!Через 3 дні у одного з найпопулярніших хлопців нашого універу,відбудеться вечірка,запрошені всі!
Я:Круто,сподіваюсь я одужаю.
Н:Я теж,ну все папа,в нас пара.
Я:Папа.
Хмм..вечірка.Я ніколи не була на велких вечірках,лише на сімейних.Мені дуже цікаво,вечірки тут..вони такі як у американських фільмах?Чи інші?..
Я вирішила відповісти на повідомлення незнайомця.
?:Привіт,це Артур.Як справи?Ти в універі?
Я:Привіт,ні не в школі.Чому ти питаєш?Ти ж в нашій групі?
А:Ні,я з паралелі,я думав ти вкурсі.
Я:Хмм..Дійсно,я не бачила тебе в нашій групі.Доречі як ти дізнався моє прізвище та номер де мій взяв?
А:Тебе знає весь універ.
Від його слів мені стало водночас приємно і дивно.Як мене може знати весь універ?Я ж вчусь всьоголиш декілька днів..Дивно..
Я:Як весь універ?
А:Ну по перше,ти відшила найпопулярнішого хлопця в школі,а по друге він тебе ледь не втопив.А плітки розлітаються дуже швидко.Можна сказати,зі швидкістю світла.
Я:Ну що ж,тепер мене ніхто не омине увагою.Незнаю чи радіти,чи ні..
А:Доречі,ти йдеш на вечірку?
Я:Я якраз хотіла сказати,що не знаю.Після свого "веселого"плавання я захворіла.Цікаво,як ти не захворів?Вода ж була крижана.
Але відповіді я не отримала.Після цього я ще погортала стрічку в інстаграмі.І вирішила викинути сміття.Тільки но я вийшла з квартири я почала кашляти і задихатись,цього разу це тривало довже,ніж зазвичай.Я вся почервоніла і мені стало не на жарт страшно..-Т/і,все добре?-сказав Міша,виглянувши з квартити.Але мені було надто погано,щоб йому відповісти-Все,я дзвоню в швидку!-сказав хлопець поспіхом витягнувши телефон.
-Ні,не треба!Все добре-ледь видавила я.
-Т/і,я бачу що далеко НЕ ВСЕ ДОБРЕ!Я звоню в швидку!
-Будь ласка,не треба!Мені вже нормально-сказала я відкашлюючись.
-Якщо тобі знову буде погано,я точно позвоню в швидку.Я хвилююсь,раптом щось з тобою станеться?-сказав хлопець і пішов.
Мені не почулось???Він хвилюється за мене?ВІН???