Всеодно,ти будеш моя..

3 частина

Ранок другого дня.07:24
Я прокинулась і почала збиратись на навчання.Я зайшла в інститут.Першою парою була
біологія.Сіла біля Назара.Я чула як всі дівчата обговорювали мене,але мені було байдуже.І тут в прямому сенсі Міша залетів в аудиторію,і сів ззаді мене до так званого Віталіка.Так стоп..хіба він сидить на 4,а не на 2,байдуже.Я помітила,що Мудрик часто дивиться на мене,що він хоче.Раптом я почула як по моїй спині проводять ручкою.Я жахнулась коли побачила,що на моїй білій новій блузці були сліди від ручки,і вони були не малі.Блузка була нова!
-Ти що придурок?!ВОНА НОВА!-закричала я на всю аудиторію,забувши що тут є вчитель.Міша просто сидів і сміявся.Я не витримала і дала йому ляпаса.Різко він став,взяв мене за лікоть і злісно глянув на мене.
-Ти що собі позволяєш?!-кричав він ще сильніше стискаючи мою руку,від чого вона не приємно заболіла-Ти не зрозуміла,що зі мною не можна зв'язуватись?
-Відпусти придурок,мені боляче-кричала я і трусила руку від болю.
-Відпусти її,Міша!-закричав Назар.
-Тебе ніхто не питав!-закричав Міша ще голосніше.
-Швидко до ректора!Що за неповага?
-Ну дякую,2 день і вже до ректора.Дякую,МІША.
-Нема за що-зв'язив хлопець.На що я показала йому середній палець,і швиденько вибігла з аудиторії.Але він догнав мене.Всю дорогу до кабінету він дивився на мене так,наче хоче мене вбити,сумніваюсь що мій погляд був інший..Ми зайшли в кабінет ректора.
-Ну розказуйте,що сталось?-спитав старший чоловік.
-Та вона психопатка!-викрикнув Міша.
-Це я психопатка?!?!Ти ручкою,РУЧКОЮ помалював мені нову білесеньку блузку!І це я ще психопатка?-я була дуже зла..
-Ну що,будемо дзвонити до батьків?
-Ніі,Ярослав Богданович,не треба-хлопець сильно знервував.
На перший раз нам пробачили,і ми вийшли з кабінету.Я поспіхом побігла на другу пару.Раптом Міша мене схопив і потягнув мене за собою в кладовку.Я биркалась як риба,яку витягнули з води,але хлопець тримав мене дуже сильно і я не змогла нічого зробити.
-Ще раз,ти втвориш щось подібне,я тебе вб'ю.Ти тільки приїхала і вже зробила мені проблеми!Борза дуже,чи що?-він притиснув мене до стіни,мені було дуже боляче і неприємно,але я не подавала виду.
-Відпусти мене,придурок!- кричала я,а коли він мене відпустив я вдарила його і швидко побігла.Якщо спіймає буде невесело.Решта пар пройшла спокійна,чому я була дуже рада.Як завжди Міша йшов ззаді мене,наче моя охорона.А сьогодні ще й дивився на мене,наче маніяк.То дивиться на мене,як баран на нові ворота,то погрожує мені...Дивна людина...
Наступний ранок.Першою парою була класна година.У класі була мертва тишина,бо викладачка яка мені не знайома,щось розказувала.
-Діти,прошу дуже уважно мене послухати,Через деякі проблеми,мушу повідомити вам зараз.Завтра у нас відбудеться поїздеа у ліс за місто,на 1 день і на 1 ніч,-весь клас сумно зітхнув-Ну що хто їде?-ніхто так і не обізвався крім двох учнів.
-Добре,але мушу вас попередити що їдуть усі,хіба можна проґавити такий шанс?Всеодно,без цієї поїздки двійка за тематичну вам гарантовано.Ну так,що?-всі,як по команді підняли руки.
-Ось і чудово.
Я сиділа вдома і збирала речі в завтрішню поїздку.Трохи хвилююсь,але що поробиш..мушу.
Добре,що палатки роздадуть на місці,-думала я,кладучи спальний мішок в ркюзак.Ехх,сподіваюсь все буде добре.
Ранок.
Прийнявши всі раннішні процедури,я вийшла з квартири.Закриваючи двері я врізалась в Мішу.О,ні ще цього мені не вистачало.
-Дивись куди йдеш!Я ж тебе попереджав!
-Закрий рота-я була дуже нервова.
Ми зайшли в ліфт,він дістав електронку,і почав димити прямо мені в лице.Від чого я закашлясь.
-Ти вейпер,може ще й алкоголік?-я сказала,прищуривши очі від диму.
-Заспокойся вже,я п'ю рідко.
-Ага,ага.
-Доречі,що на тобі надіто?В нас не костюмна вечірка
-Ммм,дякую..Вмієш ти робити компліменти дівчатам..
-А хто сказав,що ти дівчина?Я хотів б це перевірити-сказав Міша загравши бровами.
-До твого відсталого мозку не доходить?Хоча..як я могла забути в тебе його нема!Я НЕ БУДУ СПАТИ З ТОБОЮ,НЕ ПРИ ЯКИХ ОБСТАВИНАХ!
-Та заспокойся,я бачу що ти мене хочеш.
-ТА ТИ ДІСТАВ ВЖЕ МЕНЕ,ВІДЧЕПИСЬ,ЗА ТОБОЮ БІГАЄ ВЕСЬ УНІВЕР,ВИБЕРИ КОГОСЬ З ДІВЧАТ,ВОНИ ШАЛЕНІЮТЬ ВІД ТЕБЕ!-вже прокричала я і вибігла з ліфту
POV Міша:
Ну нічого,всеодно ти будеш моя..