Всеодно,ти будеш моя..

8 частина

-Що тут відбувається?-почула я голос з іншої сторони спільного коридору.З старих дверей до нас вийшла бабуся-я не розумію хто вам дав право кричати зранку і будити сусідів?
-Виба..-хотів сказати Мудрик,але я його перебила.
-Я теж йому про це говорю!Цей хлопець вже вкотре лякає мене своїми розмовами.В нього шизофренія,він розмовляє сам з собою.Я б не радила Вам взагалі спілкуватись з ним,а то мало,що може статись.-сказала я злісно глянувши в очі хлопця,на що він відповів таким самим поглядом.
-Ох,дякую моя квіточка за те,що попередила.Тримайся від нього подалі- сказала бабуся швидко зайшовши в квартиру і закрила двері.
Хлопець вкотре глянув мені в очі,а після цього швидко почав спускатись по сходах.Не знаю,чому я наговорила про нього таке бабусі..Він знервував мене своїм ставленням до мене.Ех,я не розумію його.Артур був правий,він змінився.
Я доходила до універу,падав дощ,все моє волосся було мокре.
-Блін,чудова погода!
Коли я зайшла в універ всі дивились на мене,дехто навіть сміявся..
Раптом хтось потягнув мене за руку.Це був Назар.
-Привіт,Назар-сказала я обійнявши хлопця-ти чого мене лякаєш?
-Т/і,зараз не до жартів!Я теж дуже радий тебе бачити.Слухай,ти б знала,що зараз відбувається в універі..-говорив Назар,але...я його перебила
-Одну секунду,чому на мене всі так дивляться?В чому причина?
-Я якраз і про це говорю,ти можеш мене вислухати?Міша,він...
-Ну ні,що,що він вже знову зробив?
-Він зранку прибіг і підняв весь універ на вуха.Сказав,що його сусідка,тобто ти,психічно хвора і неадекватна.Що ти серед ночі вірвалась в його квартиру з ножем!
-Серйозно?!Це в мене є сумніви,що він не адекватний!Хтось повірив в цю фігню?-запитала я.
-Т/і,-говорив Назар обійнявши мене-Міша один з найпопулярніших хлопців в універі!Тобто,має вплив на всіх.
-Стоп!А ти хоч сам в це не віриш?
-Звісно,що не вірю!Ти ще й таке питаєш.
-Вибач,це дійсно дурне питання.
-Проїхали,нестрашно-сказав він і продзвенів дзвінок.
Ми з Назаром сиділи у їдальні.Тут було дуже шумно,тому щоб щось сказати потрібно було кричати.В моєму полі зору був стіл навпроти.Там сиділи дівчата,які постійно сміялись з мене.Одна з них дістала телефон в почала фотографувати мене.Я підійшла до столу,де сиділи дівчата.
-Видали фото!-кричала я.
-Дівчата,вона ще й говорити вміє!-сказала вона жахливо посміхнувшись,мені аж бридко стало.
-Я сказала,видали фото!
-А то що?Та тобі розуму забракне мені щось зробити!
-В мене забракне розуму??Або ти видаляєш фото,або я буду діяти іншими методами!
-Ахахахах,бачите як заговорила!Мені ти нічого не зробиг!Ти порівняно зі мною Н.І.Х.Т.О
Її слова ще більше розізлили мене.Я взяла тарілку з невідомою менв жовтою рідиною,яка стояла в неї на столі і вилила їй на голову.Вся ця дивна тягуча рідина опинилась на тілі дівчини.Вона шоковано сиділа і дивились на мене.Можна сказати,що всі люди у їдальні дивились на нас,Назар сидів з відкритим ротом.
-Та як...та як ти посміла!-кричала вона,а тим часом її "подружки"принесли їй серветки-Мішп сьогодні ж буде знати,і тоді,тобі вже буде не весело!
-Ти його знаєш?Ого,нічого собі,прогрес!Я думала такі люди,як ти взагалі нічого не знають.
-Я його дівчина,тому..-щось говорила вона,але я її перебила.
-Дівчина?!Ну,що ж ви один одного вартуєте-говорила я.Після моїх слів вона хотіла щось сказати,але я вийшла з їдальні.Як мені усе це набридло!