Всеодно,ти будеш моя..

9 частина

Після пари до мене підійшов Віталік,друг Міши.Віднедавна я почала добре з ним спілкуватись.Вперше коли я побачила його,він сидів разом з Мішою,тому я думала,що він такий ж дурний як Міша.
-Можливо розкажеш,що було сьогодні?-запитав він з невеликою злістю в його карих очах.
-О ні,і ти вже знаєш?Як?-сказала я розчаровано.
-Т/і,запам'ятай,в цьому універі плітки розлітаються швидше,ніж ти кліпаєш!Т/і,про це весь універ гудить!Розумієш?
-В мене немає бажання нічого розповідати і пояснювати!-сказала я віддалившись від хлопця,але той притягнув мене до себе.Я змогла вирватись з його рук.Як же це мені все набридло,цей універ.Я не можу тут знаходитись.Це все через..через Мудрика!
Раптом з моїх роздумів мене вибив сильний біль.Я в когось врізалась.Ну звичайно це був мій "улюблений"одногрупник і сусід.Чому в таких ситуаціях завжди присутній саме він?!
Хлопець взяв мене за зап'ястя і потягнув кудись.Рука неприємно заболіла.
-Куди ти мене ведеш,придурошне?!!-говорила я,і биркалась як риба.
Раптом Міша зупинився.Різко він притиснув мене до стінки,ще сильніше стиснувши зап'ястя.
-Слухай сюди,ще раз я почую,що ти зробила щось Юлі,тебе виключать з універа!Ти зрозуміла??-прокричав хлопець мені на вухо,я ледь не оглохла.Але я не розгубилась,я швидко звільнилась від його хватки і відійшла на кілька кроків від нього.
-Та коли ти вже зрозумієш,що я не собака і я не буду скорятись тому,що говориш?!А твоя "дівчина"сама винна в тому,що сталось!Що ти взагалі в ній знайшов?-сказала я,і вдарила хлопця по щоці.
Чесно сказавши,я ще нікого так не вдаряла,як Мудрика,але він цього заслужив!У нього палала щока,але він не показув болі.
-Яка тобі різниця?!Це взагалі не твоє діло,досить пхати свого носа не в свої справи!До того ж ти себе бачила?Я коли бачу тебе,мені погано стає,ти напевно перша дівчина з тих,що я знаю,яка не вміє слідкувати за своїи зовнішнім виглядом!Та ти можеш сподобатись лише останньому ідіоту!-від його слів в мене встав ком в горлі,я ледь не плакала,але я не буду це показувати.Не йому.Я просто розвернулась і пішла.
Мені потрібно побути на одинці,відпочити від Міши,Юлі,Віталіка,навіть найкращого з них всіх Назара,взгалі від всього універу.Мені хочеться плакати.Усе якесь сіре,не чітке.І аж потім я зрозуміла,що вже давно плачу..