Номер 13 виконала свою місію швидко і якісно, без будь-яких докорів сумління чи співчуття. Вона завжди ставилась до своєї роботи як до належного, адже лише так вона зможе повернутися додому, у свій всесвіт, а для цього їй необхідна підтримка від Комісії.
-що ж милий, ти у мене 900. Тому пропоную зіграти в гру – грайливо промовляла дівчина до сьогоднішньої жертви. Вона пристально дивилася у вічі чоловіка, у вже мертві очі...
– мгх вітаю, ти переміг, дивоглядки завжди були моєю слабкою стороною – потираючі очі, 13 провела рукою по мертвих віках чоловіка і зникла, залишивши труп поліції
В кабінеті куратора як завжди стояв запах цигар, який так і бив в голову. Володарка кімнати, жінка середніх років у пишному вбранні, сиділа за столом та розглядала якісь папери. Як раптом перед нею спалахнуло блакитне світло з якого з'явилася Зоряна.
- Все, я виконала свою частину контракту, сьогодні я вбила останню людину яка заважала вашому часовому континіому. – одразу почала дівчина, підійшовши до столу та спершись до нього так, щоб краще бачити співрозмовницю.
- Хіба?– спокійним тоном відповіла біловолоса жінка, гавіть не глянувши Зоряні в лице. – У контракті було чітко прописано, цитую: виконати 1000 місій, для збереження міжчасового континіому. А ти, якщо я не помиляюсь, вбила лише 900, а це не справа – вже із зверхньою посмішкою промовила Куратор
- Якого? Що за блядство? Хіба ми не домовилися, що за вірну службу я зможу закінчити швидше? – крізь зуби пропустила номер Тринадцять .
- хмм.. Так щось таке пригадую, але зараз нам дуже не вистачає працівників у відділі кілерів, тому доведеться тобі закінчити почати – струсивши попіл з цигарки Куратор знову повернулась до своїх "важливих" справ.
- Тобто ти пропонуєш мені залишитись тут ще на срану кількість тижнів, а можливо і місяців? Срань господня – зробивши гучний видих дівчина відкинула голову назад та зціпила щуби, аби не сказати лишнього.
- Чому ж.? Ти можеш знайти собі напарника або ж повноцінну заміну, тоді я й зможу відправити тебе у твій всесвіт, любочко – вже погасивши цигарку, від запаху якої пробирали мурашки, Куратор одягала пальото, що означало кінець робочого дня.
Приходь як тільки виконаєш всі умови контракту, ну або ж хтось зробить це ща тебе, але такого дурня ще треба знайти - похлопавши дівчину по плечу, жінка направилась до виходу, залишаючи Зоряну сам на сам з своїми шаленими думками...
Зірочку?
( ну думаю всі ми знаємо хто стане напарником/ заміною номер 13, чи не так?)
