_2_

90 9 0
                                    

- Ти безперервно спостерігаєш за вікном, - констатувала факт Герміона, теж вдивляючись у вікно через голову задумливого Гаррі, її волосся неслухняно вилися в різні боки, через що Рон змахнув її пасма зі свого плеча. - У вас гра хто перший зморгне?

- Сьогодні просто дуже гарна погода, - як ні в чому не бувало відповів він, уникаючи зайвих питань, коли насправді в його голові їх було безліч.

Незнайомець, що залишив шматок приємних спогадів, зник.

Це не могло залишати байдужим, бо іноді в безсонні ночі йому хотілося поговорити, але не змушувати нікого хвилюватися, відчути незначне поколювання десь у горлі й пожартувати про своє «бездоганне» дитинство.

- Брехня, - Рон не став панькатися, його серйозне обличчя було доказом цього. Він перегорнув сторінку підручника, намагаючись зосередитися на домашньому завданні, яке нікому не буде потрібно через майбутнє змагання по квідичу; він немов кислицю з'їв. - Завше тобі цікавий тільки слизеринський стіл.

- Тут я згодна з Роном, - кивнула Герміона, - але тут треба сказати: «дивлюся на Мелфоя, який сидить на слизеринському столі й вбачаю його нові цькування»

- Йому не дають манери сісти на стіл, - здивувався Гаррі, повністю ігноруючи інші правдиві слова.

- Ну, - знизала плечима найрозумніша дівчина, - подивися сам.

Гаррі не міг не подивитися в кінець їдальні.

Щоразу його дивувала граціозність і сама привабливість силуету Драко, адже так швидко увійти до такого образу було неможливим.

Мелфой і справді сидів на столі, закинувши нога за ногу. Він нахилився до своєї подруги Пенсі й щось розповідав, самовдоволено посміхаючись.

- Цікаво, сьогодні ти теж тинятимешся вночі по коридорах замку через нього, - поцікавився Рон навмисно.

Гаррі знав, що після уроку польотів на мітлі, Візлі поводився дуже різко, і тепер йому хотілося набити писок. Іноді йому здавалося, що Рону настав час перейти на факультет слізерина.

Герміона протяжно зітхнула і подивилася на Гаррі, який завжди бачив половину айсберга, а не те, що є під купою льоду.

- Як тобі план достукатися до моїх думок і більше не бути одержимим Драко Мелфоєм?

- Облиш його, Герміоно, він завжди вважатиме, що через нього трапляються усі всесвітні лиха, навіть потоп, - він зіткнувся з дратівливим поглядом Ґрейнджер, але, витримавши, продовжив: - Мелфой, звичайно, телепень, але... Так, він телепень, - висновки Рона були вкрай логічними. - Останнім часом я взагалі його ніде не бачив. Невіла не ображали, дівчата не зловили стократні інфаркти. Можливо Пенсі вдалося затягнути його у своє павутиння.

Я бачу, вас цікавить пітьма?Where stories live. Discover now