Зілля любові

2. Мовчазний Візлі

Оговтавшись від падіння дівчина все ж вирішила встати з незнайомця, її дії завдали йому ще більшого болю і він простогнав.

- Вибачте, мені так шкода... - Емілі не знала, що їй робити, тому почала плачучи просити вибачення.

- Що сталося? – до них підбіг незнайомець та почав допомагати піднятися постраждалому.

Подивившись на обох хлопців Емілі зрозуміла, перед нею "близнюки?" Коли постраждалий сів на його голові можна було побачити рану.

- Так що тут сталося? – здоровий близнюк почав допомагати встати постраждалому, який ще досі мовчав.

- Я..... - Емілі не знала що сказати. – Це я винна, побігла і не побачила... – промову дівчини перервали питанням:

- З тобою все добре? – здоровий близнюк почав розуміти що відбулося, і бачив, що дівчина не може нічого пояснити.

- Та ніби... - Емілі почав оглядати себе, основний удар взяв на себе хлопця, але все ж дівчина побачила підряпину від скла на правій руці. – Тільки поріз.

- Зрозуміло. Ходімо на верх, щось з вами двома зробимо. - Пострадалий досі мовчав і тримався за голову. Але було видно, що він хоче щось запитати. – А...

Інший близнюк схоже зрозумів, що хоче той, тому відразу відповів: - Я вже закрив магазин, приберемо тут завтра. – Повернувшись до дівчини він промовив: - Ходімо за мною.

Хлопець взяв брата під руки та почав підійматися злощасними сходами. Емілі не знала, що робити. Бігти? Все одно ніхто не знає, хто вона; прийти завтра і ще раз просити вибачення, а потім заплатити за розбиту продукцію? Дівчина вагалася.

- Підіймайся швидше! - з гори долинав голос хлопця. Вирішивши що гірше вже не буде, дівчина вирішила піднятися Та й втікати якось не гарно.

На горі знаходиться невеличка квартира, облаштована в основному в яскравих тонах, але виглядало все досить затишно. Вхідні двері вихлдили до вітальні, де на дивані сидів постраждалий, близнюк намагався допомогти йому, що у нього виходило.

- Підійди, зробимо щось із твоєю рукою.

Підійшовши до дивана Емілі побачила на голові хлопця бинт, тепер він дивився на неї не затуманеним поглядом, а з цікавістю.

- Так... - почав оглядати руку близнюк. – Поріз не глибокий, тому можна просто продезінфікувати та замотати бинтом.