Наступного дня Пейтон запросив мене на вечерю, в тому самому кафе Ластівка. Я була дуже рада що помирилась з Пейтоном, до вечора було не багато часу тому я почала по маленьку збиратися.
☁️Так, потрібно виглядати на всі 99 зі 100.☁️Я обрала таке плаття, зробила кудрі, попчикалась олюбленими парфуми, взяла все потрібне і вийшла на двір. Їхавши в таксі, я все обдумувала, як має пройти цей вечір.
☁️Потрібно подзвонити Пейтону☁️
Вікі взяла телефон, почала дзвонити.
-Даний абонент знаходиться позазоною досяжності, зателефонуйте будь ласка пізніше.
-Напевно телефон розрядився.
Приїхавши до кафе, я вийшла та пішла в середину. В кафе я не побачила Пейтона, тому стала чекати.
«Пройшло 30 хв»
-Де ж він? Зараз ще раз наберу.
-Даний абонент знаходиться позазоною досяжност..
Вікі збила трубку, знову чекаючи Пейтона.
Пройшла година, за нею 2..
-Я його зрозуміла. Значить так він зі мною.
Дівчина встала вся в гніві, пішла викликати таксі. Але як на зло, ні одне з них зупинилось їй. Вона почала йти пішки.
-Ну завжди так, завжди все йде коту під хвіст. Зараз подзвоню до Райлі.
Вікі набрала номер подруги:
-Даний абонент не може підняти трубку.
-Та що ж за прокляття!
Та раптом дівчині прийшло повідомлення від подруги.
«Вибач, не можу розмовляти я занята»
-Ну хоть щось..
Вікі прийшла вже додому, коли вона відкрила двері в будинку було темно.Та раптом: світло, феєрверки, і музика.. вона була..така гарна..
Я побачила Пейтона, я була зла на нього.
-Чому ти не прийшов?
-Вибач що так вийшло.. Я давно чекав цього дня, щоб наважитись сказати тобі це..
Я тебе дуже сильно кохаю, будеш моєю дружиною?
Пейтон став на коліну, тримаючи в руках обручку, яка дивилась мені прямо у вічі..
-Пейтоне..
У Вікі почали йти сльози, але це були сльози радості.
-То ти станеш моєю дружиною?
-...
-Так!
Пейтон посміхнувся, обняв мене і я ще дужче заплакала..Цей день був найкращий.
«3 роки після одруження»
-Мам!! Йди сюди, допоможи ось це намалювати.
-Біжу сонечко! Що тобі допомогти ?
-Ось тут. Це ти, тато і я ! Я не можу сердечко намалювати..помог..я забула як це слово казати..
-Помогти?
-Та , та!
-Добре, давай разом намалюємо, і покажемо татові.
Вікі допомогла домалювати малюнок, і вони разом пішли показувати його Пейтону.
-Тату, тату дивися!-Ліє це дуже гарно! Мені дуже подобається, ходи до тата на ручки!
-Біжуууу
-Ей, а як же я ? Забули про мене?
-Не забули мамо, ходи до нас☺️Лія підростала з роками, а ми старіли.. Ось така вона, справжня любов!