реакції геншин імпакт/genshin impact reactions

1

Ти хворієш смертельною хворобою.

(Персонажі: ЦіЦі, БайДжу, Мандрівник + Мандрівниця, Амбер, Джин, Кукі Шінобу, Куджьо Сара, Нагіда, Кандаке).

Мандрівник та Мандрівниця будуть почти у всіх реакціях. Головний герой залежить від того, якого ви вибрали.

ЦіЦі
Ти ходила по схилу Уван. Саме на цьому схилі, по словам багатьох жителів ЛіЮе, водяться духи, колись живших тут жителів. На цьому схилі, можна знайти багато чого, в основному монстрів, звісно же. Кожен раз, в новому, і не тільки місті, ти роздивлялась буквально все. Придивлялась до кожного листочку, до кожного камінчика, іноді забирала собі напам'ять. В хижині Бубу, ти була частим гостем, тому знала маленьку та милу дівчинку по імені ЦіЦі. Диво, що вона тебе пам'ятає. Ти роздивлялася сині вогники, які були майже на всьому схилі Уван.

-Неймовірно! Відчуття, що це душі минулих жителів.- півтоном сказала ти, навіть не почувши позаду себе кроки.
Хтось легенько смикав тебе за рукав. Цей хтось, виявилася Ціці, яка збирала глазуровані дзвоники.

-О, Ціці, ти мене злякала. Давно ти тут стоїш?

Дівчинка помахала головою в сторону, а потім сказала:

-БайДжу хіба не казав тобі не виходити так далеко?- спокійно питала вона.

-Це було майже 2 місяці тому, тепер я можу виходити за межі Гавані.- ти присіла, щоб бути з нею на одному рівні по зросту.

-Я вже забула. Треба написати, що Т/і вже одужує.- сказала сама собі ЦіЦі.

***
Малятко зомбі знає, що ти хворієш хворобою, часто плутала вас з БайДжу. Старається записувати твій стан собі в блокнот, бо знаючи її пам'ять, може забутись, що тобі стало краще, або навпаки.
***

БайДжу
(2 місяці тому)

-Невже я помираю, лікар БайДжу..- бездиттєвим тоном питала ти.

Останнім часом, хвороба бере вверх, і поїдає здорові клітини, які боряться проти твоєї хвороби. Майже весь час, ЦіЦі не відходила від тебе, як і лікар БайДжу. Так, в нього були і другі пацієнти, але і присмерті він не збирається тебе залишати. Він лікар, тому зобов'язаний зробити все, щоб ти не померла.

-Не кажи так, Т/і, ми боримося з усих сил.- казав чоловік, бігаючи по кімнаті, від столика до столика.