реакції геншин імпакт/genshin impact reactions

21

(Реакція 20 в розробці)

Ти суперсильна жінка! 😎💪🏻

Статус: з кожним різний

Уявимо, що ти добре володієш важким дворучним мечем(і другими видами зброї), маєш високий зріст, підтримуєш форму, впевнена в собі. (Я ж кажу, паверфул жінка!)

Ділюк
(Статус: знайомі)
Ти була одна із тих, хто всім допомогає. Частіше всього, ти захищала всіх від монстрів. Недавно, почалися плітки, що в Мондштадті з'явився Опівнічний Герой, деякі навіть думали, що це ти, але ти й сама була не в курсі, хто насправді являвся Опівнічним Героєм.
Десь пізнім вечором, ти знову взялася за складні доручення, бо другим шукачам пригод вони просто не під силу, а точніше тим, у кого немає ока Бога. Катерина була вдячна, що ти береш на себе такі складні доручення, але й по-своєму хвилювалася за тебе. Насправді, багато хто хвилювався за тебе, бо всі вважали тебе слабкою, і жили по стереотипам. Це ти ненавиділа більше всього, тому ставала кожен день сильнішою та сильнішою, а би довести всім, що жінки набагато сильніше, ніж вони думають. Поки ти дійшла до міста, де орудували 2 стражів/вартових руїн та руїнний мисливець, встигло потемніти ще більше. Вже ніч.
Ти витягла свій дворучний меч, та кинулася на них. Ні єдиний м'яз на твоєму лиці не пошевелився. Ти з повною впевненістю пішла напролом. За допомогою ока Бога, ти витворювала чудові трюки. Все це жостокі тренування, до яких ти вже звикла. Вартові руїни відлетіли першими. Удар, і руїнний мисливець рухнув з сильним гуркітом, а ти, як метелик, повільно та плавно приземлилася поруч.
Доручення ще не закінчилися, тому ти йшла далі. Як тільки ти прийшла, то побачила велику кількість монстрів, та магів Безодні. Ти кинулася до них, та почала розкидувати всіх на своєму шляху. Один маг Безодні зачепив тебе доволі сильною атакою, лід боляче вдарив тобі по голові, але ти продовжувала вбивати монстрів. Яскравий спалах вогню на секунду осліпив тебе, після чого Кріо маг Безодні звалився з гуркітом на землю. Ви разом з невідомою тобі людиною добили монстрів, після чого обом знадобилося віддихатися. Здається, ця людина теж за сьогоднішню ніч помоталася. Ти відразу згадала байки про Опівнічного героя, і навіть здивувалася.

—Ви Опівнічний Герой? Дякую вам за поміч.— поклонилася ти.

—Це моя робота, але тобі теж дякую.— повернувся до тебе він.
З часом, в Опівнічному Герої, ти почала впізнавати власника винокурні, якого знає весь Мондштадт, і навіть по за ним, але нічого йому не казала. Чоловік, насправді, поважав тебе, ти дійсно була сильною та впевненою. На його думку, ти заслуговуєш більшої поваги серед людей.
В скорім часі, ви станете спілкуватися трохи більше, бо ти натякнула Ділюку, що знаєш його секрет про Опівнічного героя.