реакції геншин імпакт/genshin impact reactions

11

Ти демон.
(Давайте уявимо, що ти демон як в кну, ок? Можливості всі тіж самі, що і в демонів.)
В цій реакції я буду писати як і "ти", так і "дівчина, вона".
Статус: ???

Ділюк
Такого чоловік в Мондштадті ще не бачив. Знову робота Опівнічного Героя, знову монстри, але цього разу, він побачив...дівчину? Виглядала вона агресивною, і могла б накинутися на чоловіка, але була не голодною. Ділюк відчував, що є якийсь підступ. Правильно відчував. Він замітив на твоєму одязі кров. Чому не відразу? Бо темінь на вулиці, навіть місяць погано висвітлює цю загадкову ніч.
За секунду чоловік опинився біля дівчини, заломив їй руки за спиною, після чого повалив її на землю. Ти облила на нього всю свою здість словами, як і паразитами, так і матюхами. Відвести тебе до Ордо Фавоніус? Ні-за-що.
Тобі пощастило, що він тебе не вбив, хоча він і так не знав, як це зробити. Ти розказала йому все, але не розказала спосіб вбивства. Насправді, ти шукала чарівну квітку, яка зробить тебе людиною, із за чого, встигла обійти весь Тейват. Ділюк вислухав тебе, і дивом повірив. Особливо здивувався, коли твої рани за секунду зникли. Поселив тебе у підвалі, бо щоб повністю довіряти тобі, треба багато часу. Насправді, він хотів би покраще тебе дослідити, а для цього треба йти до Ордо Фавоніус. 🙄- тупо реакція Ділюка на те, що треба пертись до рицарів.

Кая
Він знову прийшов до маєтку Ділюка. Поки що, Ділюк нікому нічого не сказав. Але Кая, поки чекав на того, почув дивні звуки з підвалу. Змахнув на мишей, а потім задумався, хіба миші шкребуть двері та смикають ручку?

—У тебе в підвалі миші-перевертні?— посміявся Кая.

—Не твоє діло. Ти забрав, те що хотів? В мене багато роботи.

—Звісно я забрав те, що хотів, але ти не відповів на моє запитання.— все ще з посмішкою питав Кая. Сиділи вони в кабінеті Ділюка, тому ніхто чути їх не міг.

—Я ж кажу, тебе не повинно це хвилювати.

—Нуу, як скажеш, то я пішов!— помахав чоловік рукою, та вийшов з кабінету. Прийшовши на перший поверх, він знову почув звуки з підвалу, та вирішив спитати к Аделіна, ну або Ельзера.

—Привітик, Аделіно.— посміхаючись сказав він.

—Доброго дня. Вам потрібна поміч?