реакції геншин імпакт/genshin impact reactions

14

Ти збожеволіла / сходиш з розуму
Статус: з кожним різний

Ділюк & Кая
(Статус: брат та сестра)
Ти була ще одною прийомною дитиною в сім'ї. Ще з самого дитинства ти була налякана, ні з ким не спілкувалася, і всіх шарахалась, окрім Крепуса. Ти майже весь час мовчала, іноді під носа, казала "так" або "ні". Малі Ділюк та Кая намагалися налагодити з тобою відносини, але ти летіла до містера Крепуса. Да і сам Крепус, намагався подружити тебе з "браттями", але ти просто тікала. Ти і так була налякана, як тут відбулася не сама хороша ситуація. Ділюк та Кая стояли за стіною, на наблюдали за тобою, зовсім не в поганому сенсі. Вони хотіли покликати тебе їсти виноград. За тобою слідкували покоївки, і кожен раз всі тікали від тебе. Цього разу тобі попалася зла покоївка. Ти наливала собі сік, як рука не втримує склянку, і вона падає тобі під ноги. Покоївка почала на тебе дуже голосно кричати та обзивати як може. Ще трохи, та з вух би пішла кров. Самі Ділюк та Кая перелякалися, що вже говорити за тебе. Після цього твоя психіка похитнулася ще сильніше. Ти підскакувала від кожного малого руху, від трохи голосного тону тебе кидало в істерику. Після смерті містера Крепуса, від твоєї психіки не залишилося нічого живого. Ти днями та ночами сиділа в кімнаті. Нічого не їла, не пила. Одного дня, ти вийшла з кімнати. Твій вигляд налякав браттів. Ти дуже сильно похуділа, вже були видні кістки, під очами мішки, да таке відчуття, що це синяки набили. Все таки, ти почала виходити до зали, ходити по дому, але був один великий мінус. Ти розмовляла з незрозуміло ким, просто з повітрям. Дивилась та роздивлялась все з незрозумілою емоцією, а в очах навіть не сяяли зіниці.
В скорім часі, ти просто померла. Тебе виявили сидячою на дивані в залі, голова була закинута вверх, очі були відкритими, з рота текла тоненька струя слини.

Бай Джу
(Статус: друзі)
Ти була помічницею Бай Джу. То трави збирала, то з пацієнтами допомагала, то все відразу. Одного разу, до Хижини пришла дівчинка, та сказала, що з її мамою щось не так. Ви звісно пішли туди. Виявилося, що вона потроху божеволіє. Ти взяла її на себе, поки Бай Джу був з дівчинкою. Поки ти доглядала жінку, то і сама почала сходити з розуму, навіть сама цього не замітила.
Але замітив Бай Джу. Ввечері, коли лікар рахував виручку, ти підішла до нього, та ледве стримуючи сльози, сказала:

—Чому він ходить за мною..Можеш прогнати його..

Чоловік обернувся, але не побачив нікого, окрім тебе. Вийшов на вулицю. Обійшов Хижину. Нікого нема.